We were Liars

Хорошая книга должна постоянно пробуждать изумление.

Я страдаю, страдаю, страдаю… Но никто этого не видит. Только я

— Я люблю це місце, — сказав він. — Острів. Джонні та Міррен. Будинки і звук океану. Тебе.

Я хочу, щоб люди мене жаліли.
І не хочу.
І хочу.
І не хочу.

Четверо нас, Брехунів, ми були завжди.
Ми будемо завжди.

Він — демократ, він голосував за Обаму, — але це не означає, що йому комфортно, коли люди з іншим кольором шкіри стають членами його бездоганної родини.

— Ми не можемо починати спочатку щодня, Ґете.
— Чому ні? — Він застрибує на барну стійку. — Можливо, це літо других шансів.

Мені хочеться, щоб Джонні та Міррен зрозуміли мене. Я не якась божевільна з дивними нападами болю. Я контролюю своє життя. Я живу за власними принципами. Я дію і жертвую.

Я, Джонни, Миррен и Гат. Гат, Миррен, Джонни и я.

Семья называет нашу четверку "Лжецами", и, наверное, мы этого заслуживаем.

Все мы почти ровесники и все родились осенью. Большую часть времени, проведенного на острове, мы приносили одни неприятности.(⁠ ⁠˘⁠ ⁠³⁠˘⁠)⁠♥