За мить щастя

«За мить щастя» — твір, який мені довелося прочитати, щоб не завалити тест ЗНО з української мови та літератури, а також з яким вам не буде нудно, тому що він, знову ж, як той мильний серіал або телевізійний фільм.
Солдат, який ризикує всім заради жінки, яку бачить вперше в житті і йде за неї на вбивство в перший же день. Що за маячня? Так це щось особливе і таке в українській літературі не кожного разу побачиш, але треба знати міру і бачити, що ви виносите дітям на зовнішнє незалежне тестування і загалом в шкільну програму. Хоча, всі в усьому світі читають «Ромео та Джульєтту», і нічого, живуть собі прекрасно й в достатку.
Було в ньому, щось особливе і неперевершене, але це скоріше не для мене, а для всіх інших: історія трагічного кохання й людської дурості, які є повсюдно та в кожного народу.
Коротше кажучи, читайте, робіть висновки, не робіть необдуманих рішучих кроків, а особливо змолоду – ось на які думки наводить цей твір.
Загальний вигляд добрий, десь сподобалось, а десь хотілось мені кричати від незрозумілості й людської дурості, яку там змалював автор, і до речі дуже добре змалював.
І на цьому моя підготовка, як і саме ЗНО закінчилися, і закінчилися на гарній ноті, і тепер я вільний! Я вільний та можу читати те, що забажаю я, а не те, що бажає наш чинний міністр освіти Дмитро Табачник.

"За мить щастя" не видався мені ані цікавим, ані нудним, ані веселим, ані сумним. Твір як твір, не більше. Що ж стверджує ця новела? Мені здається, що це ідеали кохання. Знаєте, в літературі буває таке, коли автори відмовляються від здорового глузду і ідеалізують, те саме зробив і Гончар, розповідаючи про любов з першого погляду між окупантом і місцевою. А якщо уявити насправді, то таких історій було тоді тисячі, хай і не з першого погляду. Дуже обережно автор критикує і всю брехливу радянщину, проте це можна побачити лише уважно читаючи оповідання.
Так, автор ідеалізує свої образи. Як сказав би будь-який літературознавець: "Прекрасний приклад романтичного реалізму!" Напевно, так воно і є.
Аналіз
1. Все відбувається у місті Рангуні, яке далеке від українських реалій (романтизм).
2. Нетиповий образ Сашка Діденка, який "не знав нічого, окрім гармати" і типовий образ його циганочки Лорі (суміш романтизму і реалізму).
3. Історичні події, свідком яких був Олесь Гончар (реалізм).
За цими рисами ми з впевненістю можемо сказати, що новела написана у напрямі романтичного реалізму. З одного боку вона самобутня, написана у трохи незвичних барвах, з іншого - надто проста. Безумовно, моя думка не остання інстанція, тому свої висновки кожен повинен робити сам.