Під тихими вербами

Купить эту книгу

Реклама

Электронная

5.99 ₽5 ₽

Купить-20%

Рейтинг LiveLib

4,1

21 оценка

• 5
  48%
• 4
  29%
• 3
  24%
• 2
  0%
• 1
  0%

Ваша оценка

Отметить эмоции

Прочитали 27Хотят прочитать 17

Рецензии

• 

  Max_Linder22 декабря 2013 г.

  Дякую вам, пане Грінченко, за цей роман. Він те те що актуальний, він є взірцем того, що українці ся лишають такими ж, якими були більш як сто років тому. Рекомендую до прочитання кожному, хто починає цікавитися Україною, хто починає любити Україну.
  Герої дуже реалістичні і виписані до останнього, майже як в мирного, але не займають такої кількості сторінок для описів усього.
  Must read!

  4

  1,5K

Похожие книги

Все

Повесть о прекрасной Отикубо. Волшебные японские повести

Без автора

4,3

(144)

Конан и загадочный дервиш

Без автора

3,5

(4)

Чужак

Исроэл-Иешуа Зингер

3,9

(17)

В темную ночь. Под тихими вербами

Борис Гринченко

5

(2)

Рождественские повести: Рождественская песнь в прозе. Колокола

Чарльз Диккенс

4,4

(1,1K)

Мариамна

Лагерквист Пер

4,3

(43)

Сказки Ангрии

Шарлотта Бронте

3,4

(108)

Оповідання

Борис Гринченко

4

(11)

Морской волк. Зов предков. Белый клык

Джек Лондон

4,6

(1K)

Менахем-Мендл. Новые письма

Шолом-Алейхем

4,2

(8)

Холодные дни

Тибор Череш

0

(0)

Женитьба Лаучи

Роберто Пайро

3,2

(3)

Вся жизнь впереди

Кузьмина Людмила Александровна

0

(0)

Трое в лодке, не считая собаки. Истории, рассказанные после ужина. Романы. Повести. Рассказы

Джером К. Джером

4,6

(5)

Дзвоник

Борис Гринченко

4,1

(23)

Мистические лилии

Жорж Роденбах

4,3

(22)

Ход конем

Уильям Фолкнер

3,4

(40)

Иродиада

Гюстав Флобер

3,3

(81)

Элегия

Ясунари Кавабата

4,3

(44)

Проклятое дитя

Оноре де Бальзак

4,1

(11)

Цитаты

• 

  robot25 марта 2017 г.

  — А ти ж у мене розумна, ти ж не така, як інші жінки, що їм байдуже, що там поза хатою робиться; ти розумієш, що кожному громадянинові треба за добро громадське дбати.
  В гарненькій голівці Гаїнчиній оця штука — громадське добро — була якась занадто невиразна — от як туман: біліє, а підійдеш ближче — нічого нема, розвіявся, чи що. Але що Зінько її хвалив (вона так любить, як він її хвалить), то й вона подобрішала задля того премудрого туману, задля громадського добра і зараз же знову сіла біля самісінького Зінька, взяла його голову і положила собі на коліна. Сама ж споважніла й промовила:
  — Воно звісно, як громадська справа, то треба... Тільки знаєш, Зінечку, якби так, щоб громадському доброві манюпусінька часиночка, як ніч у жнива, а нам удвох — велика, як день улітку.
  Зінько засміявся.

  Читать далее

  1

  1,3K
• 

  robot25 марта 2017 г.

  Та лихий то розум у воїна буде, коли війну починає, а як подужати — не відає.

  1

  1,2K
• 

  robot25 марта 2017 г.

  — Сліпі, вони мають очі, глухі, вони мають вуха, — відказав Карпо. — Прихиляються вони тільки до лихого, — немає доброї стежки до голови нерозумної. Одначе не можна й так покидати. Робитимем, як кажеш, маючи надію в Бозі.

  1

  1,1K

Подборки с этой книгой

• 

  Территория "У"

  • sireniti
  • 693 книги