Цитаты из книги Fahrenheit 451

Але наш шлях простіший і, на нашу думку, кращий. Ми прагнемо зберегти знання, які нам ще будуть потрібні, зберегти їх повністю. Поки Що ми не хочемо нікого зачіпати чи підбурювати. Бо якщо нас знищать, то загинуть і всі знання, що ми зберігаємо, загинуть, може, назавжди.

- Боже, як усе це могло статися? - заговорив Монтег.- Адже лише вчора все було гаразд, а сьогодні я відчуваю, що гину. Скільки разів людина може гинути і все одно залишатися живою?

Почувся дзвін, ніби на скалки розбилася мрія, створена з фігурного скла, дзеркал і кришталевих призм.

Це минеться. Не зразу, звичайно, потрібен певний часі Але я зроблю все, щоб це минуло, і Фабер допоможе мені. Хто-небудь поверне мені моє колишнє обличчя і колишні руки, вони стануть такими самими, якими були. А зараз навіть усмішка, моя обпалена вогнем усмішка покинула мене. Без неї я наче сам не сам.

Дощ ущух, сонце хилилося до вечірнього пругу на безхмарному небі. Ні біля будинку, ні на лужку, ні на вулиці нікого не було. Монтег полегшено зітхнув і грюкнув дверима.

Людям нельзя доверять,- в этом весть ужас.

He would step carefully down, in the pink light of early morning, so fully aware of the world that he would be affraid, and stand over the small miracle and at last lend to touch it.

The emptiness made on even emptier whistle, a senseless scream.

For everyone nowadays knows, absolutely is certain, that nothing will ever happen to me. Others die, I go on. There are no consequences and no responsibilities. Except that there are.

Do you know that books smell like nutmeg or some spice from a foreign land?

Mildred: Why should I read? What for? Montag: Maybe the books can ger us half out of the cave. They just might stop us from making the same damn insane mistakes!

Cram them full of noncombustible data, chock them so damned full of "facts" they fell stuffed, but absolutely "brilliant" with information.

A book is a loaded gun in the house next door.

Biggre the population, the more minorities.

Last night I thought about all that kerosene I've used in the past ten years. And I thought about books. And for the first time I realized that a man was behind each one of the books. A man had to think them up. A man had to think them up. A man had to take a long time to put them down on paper. And I'd never even thought that thought before.

How do you get so empty? he wondered. Who takes it out of you? And that awful flower the other day, the dandelion! It had summed up everything, hadn't it? "What a shame! You're not in love with anyone!" And why not?

Funny, how funny not to remember where or when you met your husband or wife.

Always at night the alarm comes. Never by day! Is it because fire is prettier by night? More spectactle, a better show?