Цитаты из книги Fahrenheit 451

Дружина озвалася до нього, говорила щось довго-довго, про те, по се, але для нього це були тільки слова, слова, що нагадували белькотіння дворічного малюка, яке він чув колись у домі свого приятеля — приємні звуки, однак позбавленні всякого глузду.

В конце концов, мы живём в век, когда люди уже не представляют ценности. 4еловек в наше время - как 6умажная салфетка: в неё сморкаются, комкают, вы6расывают, 6ерут новую, сморкаются, комкают, 6росают.

...ящик с жидкой меланхолией и тёмной густой массой, не имеющей названия...

Когда-то, давным-давно… Разве тогда пожарные не тушили пожары, вместо того чтобы разжигать их?

Для счастливой жизни необходимы 3 вещи: 1) определенное качество наших знаний, которым обладают хорошие книги; 2) досуг, время для размышлений, чтобы усвоить эти знания; 3) право действовать на основе того, что мы почерпнули из взаимодействия двух первых.

Нужна ли истине столь ярая защита?

Книга - это заряженное ружьё в доме.

И, может быть, они правы. Может быть, лучше не видеть жизнь такой, как она есть, закрыть на все глаза и веселиться. Не знаю. Я чувствую себя виноватым...

В небо один за другим поднимались полицейские геликоптеры. Их было много, казалось, кто-то сдул пушистую сухую головку одуванчика. Не меньше двух десятков их парило в воздухе мили за три от Монтэга, нерешительно колеблясь на месте, словно мотыльки, вялые от осеннего холода.

Как странно, как странно так жаждать смерти, что позволяешь убийце ходить вокруг тебя с оружием в руках и вместо того, чтобы молчать и этим сохранить себе жизнь, вместо этого кричишь, высмеиваешь, дразнишь, пока твой противник не потеряет власть над собой и...

Не намагайтеся скласти собі враження про книжки по їхніх обкладинках.

Але в людини є чудова риса: якщо треба починати все з самого початку, вона не зневірюється і не втрачає мужності, бо знає, що це дуже важливо і варто зусиль.

Війна здається чимсь далеким через ваші власні турботи.

Ви можете закрити книжку і сказати їй: «Почекай!» Ви її володар. Але хто вас вирве з пазурів, що хапають вас, коли ви вмикаєте телевізорну вітальню? Вона ліпить з вас що завгодно. Це «середовище» теж реальне, як і довколишній світ. Воно перетворюється в істину, воно і є істина. Книжку можна перемогти силою розуму.

Справжні письменники тісно пов'язані з життям. Пересічні лише ковзають по ньому. Погані - ґвалтують його і залишають на поживу мухам.

А знаєте, книжки пахнуть мускатним горіхом чи ще якимись прянощами, завезеними з далеких країв. У дитинстві я любив їх нюхати.

Людині притаманна неприязнь до всього незвичайного.