Цитаты из книги Fahrenheit 451

и остановиться над маленьким чудом, и наконец нагнется , чтобы дотронуться до него. До прохладного стакана свежего молока, нескольких яблок и груш...

Мой дядя как-то решился проехать по скоростному шоссе медленно. Он делал не больше сорока миль в час- его тут же арестовали и посадили в тюрьму на двое суток.

Иногда мне кажется , что их водители просто не имеют представления о таких вещах, как трава или цветы, потому что никогда не ездят медленно, - произнесла она.

"В их лицах не было иных цветов и оттенков,кроме цвета золы и копоти; их постоянно сопровождал запах гари, исходивший от их вечно дымящихся трубок. Вот, окутанный облаком табачного дыма, встает брандмейстер Битти. Берет новую пачку табаку, открывает ее - целофановая обертка рвется с треском, напоминающим треск пламени."

Человек в наше время - как бумажная салфетка : в неё сморкают , комкают , выбрасывают .

Мы всего лишь обложки книг, предохраняющие их от пыли и порчи, - ничего больше.

Все мы — обрывки и кусочки истории...

Да, мы память 4елове4ества, и поэтому мы в конце концов непременно по6едим. Когда-ни6удь мы вспомним так много, 4то соорудим самый 6ольшой в истории экскаватор, выроем самую глу6окую, какая когда -ли6о 6ыла, могилу и навеки похороним в ней войну.

Мой дед говорил: "Не важно, 4то именно ты делаешь, важно, 4то6ы всё, к 4ему ты прикасаешься, меняло форму, становилось не таким, как раньше, 4то6ы в нём оставалась 4астица те6я самого. В этом ра3ница между 4еловеком, просто стригущим траву на лужайке, и настоящим садовником...."

"Слова листве подо6ны, и где она густа, там вряд ли плод таится под сению листа." (Александр Поп)

Нет, нет, книги не выложат вам сра3у всё, 4его вам хо4ется.

Є злочини гірші, ніж спалювати книжки. Наприклад – не читати їх

...Дивися на все з подивом, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш. Намагайся побачити світ. Він прейкрасніший за будь-яку мрію, створену на фабриці й оплачену грішми...

— Не намагайтеся скласти собі враження про книжки за їхніми обкладинками,— сказав хтось.

У наш час кожеш вважає, навіть цілком певен, що з ним не може статися ніякого лиха. Інші вмирають, а я живу. Для мене не існує ані наслідків, ані відповідальності. Але ж вони є!

"Ми краще думаєм про дурня в пишних штанах, аніж про мудреця, якщо він не з багатих."

...телевізійні зображення — "реальність". Ось вони перед вами, вони об'ємні. Вони кажуть вам, що ви повинні думати, і втокмачують вам це в голову. Отож вам і починає здаватися, ніби це правильно. Ви починаєте вірити, що це правильно. Вас так настирливо підштовхують до певних висновків, що ваш розум не встигає обуритись: "Які дурниці!"

Чи не тому нам так весело, що ми забули про весь світ? Чи не тому ми такі багаті, що всі інші у світі бідують, а нам це байдуже?

...він почував себе так, мов його скинули зі скелі, прокрутили у смерчі, як у центрифузі, й пожбурили у водоспад, що летів і летів у порожнечу і ніколи, ніколи не сягав дна...