Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv3 июня 2018 г.

  Казочка, в яку автор, очевидно, хотіла принести якусь хитру думку, але принесла більше туману, ніж ясності.

  В країні колись поруч жили чари і реальне життя, але поступово чари витіснили і заборонили навіть згадувати про них. І от через якийсь час чари починають потихеньку проникати в країну. То під виглядом чарівних фруктів, то в образі вчителя танців, то на вишивці. І що ж принесе людям Луда повернення до світу чарів і відмова від повністю матеріального погляду на життя? Мер Луда майстер Натаніель вирішив будь-що це дізнатися. Він втратив доньку, яка зникла невідомо куди, і сина, який вирушив туди, звідки ще ніхто не повертався. І його самого манить невидимий поклик, якому він більше не може опиратися. Він вирушає туди, звідки нема повернення, щоб дізнатися, що ж таке чарівні фрукти, хто проносить їх у місто (детективна історія!), в чому винен міський лікар, куди поділися його діти, і чому мешканцям міста варто не опиратися чарам і повірити феям.

  Кожен знайде тут щось для себе. Хтось - дитячу казочку для дорослих з претензією на оригінальність. Хтось - давно забуті відголоски дитинства, коли світ навколо сповнений чарів і все може бути. Хтось сприйме як не варту уваги дурницю, а хтось - як чудову філософію, яку можна гарно вбудувати у свій світогляд.

  Мені ж не те щоб не сподобалось, але я не вірю ні в бога, ні в гороскопи, ні в магічні випадковості, тож і спроби автора видати якісь події в книжці за щось дуже магічне і дуже чарівне мені здавалися смішними. Так, казочка почитати на один раз.

  1

  384