Рецензия на книгу
Кайдашева сім’я
Іван Нечуй-Левицький
Ksyhanets21 мая 2018 г."Кайдашева сім'я" - це істинна класика української літератури: твір включений в шкільну програму, а театри ставлять по ньому вистави, квитки на які потрібно купувати завчасно за кілька місяців. Чомусь в школі викладач була не досить вмотивована на те, щоб наштовхнути учнів прочитати весь твір повністю. Натомість всі просто прочитали скорочений варіант, аби вистачило базових знань для написання контрольної роботи. І я, на жаль, не виключення. Однак я чомусь більш рада тому, що цей твір потрапив до мене в руки саме зараз, і я змогла його прочитати вже у більш свідомому віці і геть по-іншому осмислити його.
В школі було дуже весело, прямо до сміху, читати про конфлікти Кайдашихи з Мотрею. Але зараз, читаючи, мимоволі ставлю себе на місце Мотрі і думаю, що я би здуріла швидше, аніж мирилась з такою свекрухою.
"Кайдашева сім'я" - це один із тих небагатьох творів, читаючи який, відпочиваєш. Звісно, я щиро співчувала Мотрі і жаліла її, але в той же час в творі немає аж такої драми і трагедії, яка присутня в більшості творах української літератури. Тут описане буденне життя, як воно є, без прикрас. Як і в житті буває, тут присутні конфлікти, сварки, образи... Бо, правду кажуть, що двох господинь на кухні не буває. І автор це вкотре підтверджує в своїй повісті.
Твір актуальний і в наш час: відносини між батьками і дітьми, між свекрухою і невісткою, кохання між чоловіком і дружиною та їх взаємовідносини, життя під одним дахом двох сімей... Автор нас вчиить тому, що потрібно розуміти і пам'ятати, що злагода в сім'ї - основа щасливого життя, а сварки - не найкраще вирішення конфліктів.
"Кайдашева семья" - это истинная классика украинской литературы произведение включений в школьную программу, а театры ставят по нему представления, билеты на которые нужно покупать заранее за несколько месяцев. Почему-то в школе преподаватель была не достаточно вмотивирована на то, чтобы натолкнуть учеников на прочтение всгое произведения полностью. Зато все просто прочитали сокращенный вариант, чтобы хватило базовых знаний для написания контрольной работы. И я, к сожалению, не исключение. Однако я почему-то более рада тому, что это произведение попало ко мне в руки именно сейчас, и я смогла его прочитать уже в более сознательном возрасте и совсем по-другому осмыслить его.
В школе было очень весело - до смеха - читать о конфликтах Кайдашихи с Мотрей. Но сейчас, читая, поневоле ставлю себе место Мотри и думаю, что я бы с ума сошла быстрее, чем мирилась с такой свекровью.
"Кайдашева семья" - это одно из тех немногих произведений, читая которое, отдыхаешь. Конечно, я искренне сочувствовала Мотре и жалела ее, но в то же время в произведении такой уж драмы и трагедии, которые присутствуют в большинстве произведениях украинской литературы, не было. Здесь описана повседневная жизнь, как она есть, без украшений. Как и в жизней бывает, здесь присутствуют конфликты, ссоры и обиды... Потому что, правду говорят, - двух хозяек на кухне не бывает. И автор это еще раз подтверждает в своей повести.
Произведение актуально и в наше время: отношения между родителями и детьми, между свекровью и невесткой, любовь между мужем и женой и их взаимоотношения, жизнь под одной крышей двух семей... Автор нас учит тому, что всегда нужно понимать и помнить, что согласие в семье - основа счастливой жизни, а ссоры - не лучшее решение конфликтов.
216,2K