Отзывы о книге Забуття

  • Аватар пользователя
    ami00
    9 апреля 2018

    Синій кит Липинського

    Тепер процес писання більше нагадує гру на фортепіано. Я музикую.

    Такою має бути сучасна українська література. Зі шлейфом історії. З переплетінням життєвих подій. З своїм баченням до деталей. І своїм викладенням думок. Напевно в моєму рейтингу книга буде на рівні найцікавішої книги Винниченка «Танго смерті». Бо кожна з них своя, та інакша. Львів, Галичина , місто Станіслав, що в майбутньому стане Франківськом… Відень (Австрія), Прага (Чехія), і така близька Польща… Авторка вміло показує нам кадри з життя відомого та призабутого часом діяча Липинського. Вміло поєднує сюжетні лінії з історичними подіями. Відкриває завісу особистого життя Липинського. І оте відстоювання власних переконань, оте бажання не просто правди,а істини. Що тримало його протягом життя.

    Волею випадку абсолютно незнайомі люди стали один для одного цінними, навіть рідними. Життя набуло барви і сенсу. На пустелю зійшла капля вологи. У неприглядному мороці зблиснула короткочасна іскра.

    Два епізоди закарбувалися в пам'яті, як викарблені на камені – Відстоювання свого імені. Відстоювання не польського Вроцлав, а українського імення. В сімейному колі, коли всі такі близькі і далекі думками водночас. Не бажання дорікнути матері, чи щось там комусь довести. А в першу чергу прокласти СОБІ шлях до Української незалежної держави. А другий епізод, коли відбувся обмін хустинками. Коли вороги (бо різні країни і сторони) і в той же час – ПОВАГА до один одного. Ота людяність. Оте захоплення людиною, яка відмовилася від усього….

    Свої – це ті, що живуть поруч із тобою. Спільна земля робить людей спільниками, а не мова чи релігія.

    П.С. Знову 5 Видавництву Старого Лева. П.П.С. Виникло бажання почитати ще щось з доробок авторки. Відкрити її дужче для себе.

    like4 понравилось
    607

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.

Комментариев пока нет

Комментариев пока нет,
ваш может стать первым