Рецензия на книгу

• 

  Ardoss

  17 августа 2017

  Світлий сум та багато ностальгії

  Мабуть кожній книзі свій час та настрій. От і дана потрапила мені в руки в час безпричинної печалі. А ще ностальгії по минулому. Бо і сама книга, як з*ясувалося, така - сповнена і печалі, і радості, і тієї ж таки ностальгії. Напевно, найбільше ностальгії, бо багато з написаних історій повертають нас в минуле. І мені це було неймовірно цікаво, як дитині 90-х. У Міли Іванцової чудовий стиль написання, без зайвих пафосних слів, по простому, але дуже глибоко і мудро. Видно, що автор бачила життя і не тільки його солодкі сторони. Її герої - самі пересічні люди, що живуть поміж нас, з звичайними людськими проблемами, печалями і радостями. А інколи навіть і не люди, а , наприклад, шиншили, бо хто сказав, що ці милі звірятка не мають своїх почуттів? А ще після прочитання "Теплих історій про радість та сум" я згадала свою дитячу мрію - вивчити французську мову і вирішила таки спробувати її здійснити) Прекрасна, світла, місцями сумна, але попри все життєстверджуюча книга, яку я раджу прочитати всім тим, хто скучив за звичайними людьми та їх звичайними емоціями.

  3 понравилось

  0

  164