Рецензия на книгу

• 

  Solamente_ilusion

  25 мая 2017

  Чесно кажучи, від книги нічого не чекала - небагатообіцяюча палітурка з бляклою кольоровою гамою та незрозуміла анотація щось не стимулювали до прочитання. Але перегорнувши кілька сторінок, усе ж втягнулася в оповідь. І не шкодую.
  Приємна історія кохання довжиною в життя на фоні тогочасних історичних подій. Цей роман я б не віднесла до категорії суто шаблонних "любовних", але, звісно, цільова аудиторія переважно жінки. Авторка порушила безліч тем: расова дискримінація, соціальна нерівність, нетрадиційна орієнтація, смерть, кохання і зрада, культурно-етичні питання. Особливо вдало їй вдалося розкрити тему старості і сприйняття її як самими "стариками", так і тими, хто поруч із ними.
  Оповідь тече плавно, але авторці неодноразово вдавалося здивувати сюжетними поворотами. Сама ж манера оповіді дещо бентежить і нагадує переказ (від 3ї всезнаючої особи). Може, я просто не звикла до такої "об*єктивізації". Але саму історію це не псує нітрохи.
  Сподобалося також, як пані Альєнде розкрила образ одного з головних персонажів - японця Ітімея. Помітно, що авторка цікавилася культурою Сходу та менталітетами його народів. Листи коханця вийшли дуже по-японськи стриманими, при цьому не втративши на романтичності. Я повірила.
  У цілому книга сподобалася і залишила приємний післясмак. До речі, після прочитання палітурка здалася навіть досить вдалою + потішили цупкий якісний папір і хороший друк. Переклад непоганий, але, на жаль, погано вичитаний. Усе ж, як на мене, причин, щоб прочитати значно більше. Рекомендую любителям жанру.

  3 понравилось

  0

  952