Рецензия на книгу

• 

  Plonochka

  6 марта 2017

  Операція «Нормалізація»

  Цю книжку не можна назвали великою чи визначною, але вона, безумовно, необхідна, бо справді важлива. Центральноєвропейська література ніколи не була для мене легкою у сприйнятті, та чеській письменниці Ірені Доусковій вдалося своєю розповіддю зламати цей стереотип.
  «Гордий Будьщо» – про непросте дитинство однієї окремо взятої дівчинки Геленки, надзвичайно обдарованої, проте товстенької, а тому часто нещасної. Справжнього свого батька вона не знає і не любить, не хоче носити його прізвища. Ровесники її, зазвичай, не розуміють і не хочуть з нею гратися. Геленка дуже любить поласувати солодощами, але їх їй не дозволяють їсти через повноту. Та все ж дівча знаходить розраду у малюванні, створенні скульптур і навіть в балеті. Любить одних родичів та недолюблює інших, шукає друзів, обожнює Прагу, бавить молодшого братика, захоплюється театром, в якому служать її мама та вітчим.
  Та крізь тло легких і наївних розповідей дитини про її буденне життя проступають справжні причини нещасливості цього дитинства. Радянська окупація Чехословаччини і так званий період «нормалізації» 70-их-80-их років ламають життя батькам Геленки. Їх, незгодних з режимом, звільняють з театру, сім’я поступово руйнується проблемами, які на неї сипляться, в дитини виникають труднощі в школі. На всіх них насувається безгрошів’я, сірість, забуття, в той час, коли сім’ї радянських військових офіцерів живуть у достатку та визнанні.
  Попри свою легкість в прочитанні, дитячу наївність, а інколи навіть комічність, книжка є дуже серйозною. Вона відкриває завісу «щасливого соціалізму» в країнах Варшавського договору та показує його реалії такими, якими вони були насправді для пересічних людей, а не такими, якими їх малювала на плакатах пропаганда.

  9 понравилось

  0

  256