Рецензия на книгу

• 

  Аноним25 октября 2016 г.

  Зізнаюся чесно, давно український роман не вражав мене настільки сильно. "Лінію зусилля" Таіс Золотковської я прочитала практично не відриваючись. Книга написана настільки майстерно та цікаво, що мимоволі дивуєшся - це перший роман авторки з Харкова (до цього було видано дві збірки оповідань "ФарФор", "Мармур" та повість "Міс Качка").

  Свою "лінію зусилля"долають троє: 15-річний Герман, який закохується у руду дівчинку Міреле, що хоче стати балериною; його мама Ханна Кац, яка виглядає на ідеальну домогосподарку та Віра, яка приїздить у Місто, аби почати все по-новому. Їхні історії переплітаються і складають одну драму (казку), або життя. Германа переслідує його "Зле Начало" - хлопчик щиро хоче обрати добро, але напади гніву не дають йому спокою; Ханна постійно слухає "Ангела Дому", але розуміє, що до чоловіка відчуває тільки презирство та ненависть і хоче знову мріяти та стати собою; Віра не може оговтатися від розриву з своєю дівчиною та відкидає будь-які думки про матір, яка вигнала її з дому.

  "- Про що ти думаєш? - спитала Ханна.
  

  • Про море."

    "Відправник: Ханна

  
  Одержувач: Віра
  Я відчуваю до тебе ніжність."

  Події відбуваються в сучасній Україні, в тихому провінційному Місті, де всі один одного знають. Реалії натякають прямо - це все насправді, ці жінки, це кохання, ці трагедії... І навіть вкраплення магічного реалізму в історію, як не дивно, змушують повірити у неї ще більше. Як от, наприклад, діалог з кошеням, привидом бабусі, чи закляття...
  
  "Ханна міцно заплющує очі й пірнає у чашку з чаєм... з головою"
  
  "- Ти впевнена, що вона нас прийме? - спитало

  • Помовч, - сказала Віра, - я ні в чому не впевнена. Але ми спробуємо."

    Роман написаний невеликими розділами від імені Германа, Ханни та Віри. І тому у книги є два варіанти прочитання - один з переплутаною хронологією та персонажами, інший - розкриваючи кожну історію по черзі. Я обрала перший варіант. Напевно, за якийсь час варто спробувати і другий. Такий стиль викладу нагадав Джоді Піколт. Не сумніваюся, що якби Таіс Золотковська видала свою книгу у США, то "Лінія зусилля" опиналася б у списку бестселерів "New York Times", як і романи вище згаданої письменниці. Якщо я вже почала говорити про паралелі, то чомусь на місці Ханни Кац мені постійно ввижалася героїня Наталі Портман з нещодавнього режисерського дебюту акторки (де вона також зіграла і головну роль) "Повість про любов і темряву". Втім, ймовірно, це тільки через єврейське питання та цитату Амоса Оза, яка зустрічалася і там, і там.

    На окремий комплімент заслуговує обкладинка - витончена та ніжна ілюстрація Юлії Пилипчатіної ідеально пасує до роману.

    Сподіваюся, Таіс Золотковська вже пише щось нове. Бо у мене точно з'явилася ще одна українська письменниця, за творчістю якої хочеться слідкувати.