Рецензия на книгу

• 

  elena999fitzgerald

  22 сентября 2016

  Мені пощастило бути однією з небагатьох, кому довелося зустрітися з Паоло під час його недавніх відвідин Києва. Раніше я була неособливо знайома з цим письменником, лише чула, що є така книжка "Самотність простих чисел" молодого італійсько автора. Але вирішила познайомитися з ним особисто, коли вже випала така чудова нагода, і не пожалкувала, бо настільки цікавої, різносторонньої, інтелектуальної і приємної особистості не зустрічала вже давно. Дуже чарівний чоловік! Підписав мені цю книгу і я була така натхненна, що вирішила неодмінно прочитати. І знаєте...це фантастично! Мені сподобалося в цьому невеликому романі абсолютно все: стиль написання, сюжет, автобіографічні мотиви, головні герої. Не зважаючи на майже відсутню пряму мову, читається дуже легко і цікаво. Найприємніше в процесі читання "Чорного і сріблястого" - це щирість і простота автора, відчуття, ніби ти сидиш з ним один на один і слухаєш цю приголомшливу історію з його власних вуст. Щирість, щирість і ще раз щирість, Паоло Джордано не боїться бути щирим, не боїться розкривати саме нутро болючих, особистих, реальних тем, не боїться здатися недосконалим і незрозумілим. І ця баланусуюча грань між раціональм і нераціональним на протязі усього роману...коротше кажучи, я в захваті, не очікувала, що буде так сильно! Біжу купувати "Самотність простих чисел", аби отримати ще більше задоволення від спілкування з автором, а всім, хто не читав, рекомендую скоріше почати.
  Найцікавіше те, що після знайомства з цим романом, в мене одразу ж виникло бажання і надалі відкирати для себе італійську літературу і навіть культуру, якими раніше нехтувала, надаючи перевагу рідній, або вже звичній американській, англійській, польській та французькій. А це вже багато про що говорить.
  10/10

  6 понравилось

  0

  382