- Главная
- Илларион Павлюк
- 📚 Книги
- Книга Еміля
- Рецензии
- 8-річний Еміль разом з... «Книга Еміля»8-річний Еміль разом з... «Книга Еміля»
Отзывы о книге Книга Еміля
juliamishchenko872 июля 20268-річний Еміль разом з мамою переїжджає на далекий засніжений острів. Вони покинули звичне життя і поїхали на край світу, щоб впоратися зі своєю втратою - старший брат Еміля вмер від лейкозу.
Далі "звичність" сюжету зникає. Еміль ніколи не спить, мама все забуває, в школі, де їх поселили відбувається якась чортівня...
Взагалі, я шанувальниця Ілларіона Павлюка, і всі книги автора читала із захватом. Його неповторний стиль побудови сюжету (коли нічого не зрозуміло, але інтригуюче і динамічно) мені дуже до вподоби.
Але ця книга виявилася гірким розчаруванням. Ні інтриги, ні шаленої динаміки, ні "вау" кінцівки.
Павлюк любить змішувати жанри. І якщо змішати реалізм, детектив, трилер та містику у попередніх книгах було вдалою ідеєю, то поєднати фентезі з іншими жанрами якось не дуже вдалося.
Ти не розумієш, що читаєш... Чи це героїчне фентезі, чи історія дорослішання хлопчика, чи фантастика, а, можливо, містика...
Мене це дуже збивало з пантелику.
Реальне життя в країні у 80-ті роки поєднується з фантастичним слимаком, що не зрозуміло як з'являється та зникає і цілим пантеоном вигаданих богів - як результат повна каша в голові протягом всього читання.
Але прикро те, що ця "каша" залишилася і після прочитання...
Дуже шкода, що ця історія виявилася не моєю...
8-летний Эмиль вместе с матерью переезжает на дальний заснеженный остров. Они покинули привычную жизнь и уехали на край света, чтобы справиться со своей утратой – старший брат Эмиля умер от лейкоза.
Дальше "привычность" сюжета исчезает. Эмиль никогда не спит, мама все забывает, в школе, где их поселили, происходит какая-то чертовщина...
Вообще я поклонница Иллариона Павлюка, и все книги автора читала с восторгом. Его неповторимый стиль построения сюжета (когда ничего не понятно, но интригующе и динамично) мне очень нравится.
Но эта книга оказалась горьким разочарованием. Ни интриги, ни бешеной динамики, ни "вау" финала.
Павлюк любит смешивать жанры. И если смешать реализм, детектив, триллер и мистику в предыдущих книгах было удачной идеей, то соединить фэнтези с другими жанрами как-то не очень удалось.
Ты не понимаешь, что читаешь... То ли это героическое фэнтези, то ли история взросления мальчика, то ли фантастика, а, возможно, мистика...
Меня это очень сбивало с толку.
Реальная жизнь в стране в 80-е годы сочетается с фантастической улиткой, что непонятно как появляется и исчезает и целым пантеоном вымышленных богов – как результат полная каша в голове на протяжении всего чтения.
Но досадно то, что эта "каша" осталась и после прочтения...
Жаль, что эта история оказалась не моей...
4 понравилось
33

Комментарии 0
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Комментариев пока нет,
ваш может стать первым