Отзывы о книге Книга Еміля

  • Аватар пользователя
    juliamishchenko87
    2 июля 2026

    8-річний Еміль разом з мамою переїжджає на далекий засніжений острів. Вони покинули звичне життя і поїхали на край світу, щоб впоратися зі своєю втратою - старший брат Еміля вмер від лейкозу.

    Далі "звичність" сюжету зникає. Еміль ніколи не спить, мама все забуває, в школі, де їх поселили відбувається якась чортівня...

    Взагалі, я шанувальниця Ілларіона Павлюка, і всі книги автора читала із захватом. Його неповторний стиль побудови сюжету (коли нічого не зрозуміло, але інтригуюче і динамічно) мені дуже до вподоби.

    Але ця книга виявилася гірким розчаруванням. Ні інтриги, ні шаленої динаміки, ні "вау" кінцівки.

    Павлюк любить змішувати жанри. І якщо змішати реалізм, детектив, трилер та містику у попередніх книгах було вдалою ідеєю, то поєднати фентезі з іншими жанрами якось не дуже вдалося.

    Ти не розумієш, що читаєш... Чи це героїчне фентезі, чи історія дорослішання хлопчика, чи фантастика, а, можливо, містика...

    Мене це дуже збивало з пантелику.

    Реальне життя в країні у 80-ті роки поєднується з фантастичним слимаком, що не зрозуміло як з'являється та зникає і цілим пантеоном вигаданих богів - як результат повна каша в голові протягом всього читання.

    Але прикро те, що ця "каша" залишилася і після прочитання...

    Дуже шкода, що ця історія виявилася не моєю...




    8-летний Эмиль вместе с матерью переезжает на дальний заснеженный остров. Они покинули привычную жизнь и уехали на край света, чтобы справиться со своей утратой – старший брат Эмиля умер от лейкоза.

    Дальше "привычность" сюжета исчезает. Эмиль никогда не спит, мама все забывает, в школе, где их поселили, происходит какая-то чертовщина...

    Вообще я поклонница Иллариона Павлюка, и все книги автора читала с восторгом. Его неповторимый стиль построения сюжета (когда ничего не понятно, но интригующе и динамично) мне очень нравится.

    Но эта книга оказалась горьким разочарованием. Ни интриги, ни бешеной динамики, ни "вау" финала.

    Павлюк любит смешивать жанры. И если смешать реализм, детектив, триллер и мистику в предыдущих книгах было удачной идеей, то соединить фэнтези с другими жанрами как-то не очень удалось.

    Ты не понимаешь, что читаешь... То ли это героическое фэнтези, то ли история взросления мальчика, то ли фантастика, а, возможно, мистика...

    Меня это очень сбивало с толку.

    Реальная жизнь в стране в 80-е годы сочетается с фантастической улиткой, что непонятно как появляется и исчезает и целым пантеоном вымышленных богов – как результат полная каша в голове на протяжении всего чтения.

    Но досадно то, что эта "каша" осталась и после прочтения...

    Жаль, что эта история оказалась не моей...

    like4 понравилось
    33

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.

Комментариев пока нет

Комментариев пока нет,
ваш может стать первым