Рецензия на книгу

• 

  namorovychok7 октября 2015 г.

  Хочу в Мадре-де-Діос

  "Нарешті!" - це про купівлю новенької книжки, зустріч із її автором, Максом Кідруком.
  "Ну чому???" - вчора несподівано завершилась для мене історія про Паїтіті. Враження ще не встигли охолонути.

  Саму рецензію пишу після прочитання трьох книг Кідрука: "Жорстоке небо", "Бот. Атакамська криза", "Твердиня" і вкотре усвідомлюю, що реалістичність сюжету досягає неймовірної точності, наче то так і було.

  Сюжет "Твердині" справжній, студенти світу (ну бо вихідці з різних країн) задля розваги подорожують. І несподівано вклинюється швед зі своєю маячнею. Ці нісенітниці варяться в головах Левка та Сьоми, доходять до кипіння, і, будь ласка, - замовлені квитки на рейс до Ліми.
  Джунглі - не ліси Карпат, там складніше (в цей момент захотілось автентичного гуцульського технотрилеру від Кідрука), і студенти це прекрасно розуміють.
  Живе і неживе оточення починає давити на свідомість, почуття, ба навіть не давити, а просто розчавлювати їх у ніщо. Матінка природа дбає про своє багатство і не завжди дозволяє дібратись до перлини, тому пригодницьки сторінки роману пречудові.

  ... Уявіть себе таким собі чувачком з бородою, ви живете у хатинці на березі річки, і, вряди-годи, вам доводиться спостерігати до усрачки моторошні речі: пліт з порізаними рештками людей, черепні коробки без щелеп, і на місці оченяток, філігранно відполіровані камінці... Уявили?

  Люблю числа, загадки з числами і ловив кайф розшифрування чисел! Тому раджу для прочитання і просто МЕГАдякую Кідруку за емоції, враження та з насолодою проведений час!

  5

  659