Рецензия на книгу

• 

  mokasin

  27 июля 2015

  Початок - містика та й годі! :)
  Перший епізод (не рахуючи газетних вирізок):
  

  
  22 липня 2008 року, 13:38 (UTC[5] +2) Дубенський військовий навчальний полігон 17 км на схід від містечка Дубно, Рівненська область, Україна

  І сьогодні (коли я почав читати книгу) - саме 22 липня. Більше того, я якраз перед цим чомусь згадував мої "стрільбища" на полігоні десь під Яворовом...
  

  
  Лейтенант проревів команду. Хлопці попадали на розстелене рядно і стали готуватися до стрільби.

  От тільки нас, студентів, заставляли тоді лягати в холодну багнюку. Невже за 11 років військові подобрішали, подумав я... І тут майже одразу ж:
  

  
  Одинадцять років тому, взимку 1997-го, вперше побачивши пліт з мерцями, Сандерс страшенно перелякався і…

  А коли двоє парубків почали домовлятися про екстремальну поїздку (а з подій уже було зрозуміло, що це буде Перу), то мені пригадалися недавні "Навіжені в Перу" , від яких я, м'яко кажучи, не отримав задоволення. Та у мене "за плечима" вже був "Бот" - і я поринув у чарівний і жорстокий світ незвіданого...

  P.S. От тільки трохи не зрозумів, за яким принципом автор вибирав ілюстрації, наводячи, наприклад, пересічні зображення автомата Калашникова чи вікна віндовсівського калькулятора і оминаючи багато предметів, які уявити не так просто і які відігравали у сюжеті не меншу роль.

  5 понравилось

  0

  573