Рецензия на книгу

Тамдевін

Галина Вдовиченко

(0)

Tanya_Ua
30 апреля 2015
Беручись за читання книги "Тамдевін" навіть не уявляла, наскільки вона мене вразить! Думала, читатиму тільки про шалене кохання, а насправді історія з науковим відтінком, художньою красою та неперевершеними пейзажами Карпат. Кохання було, але про це пізніше...
Галина Вдовиченко знайомить читача з трьома історіями: Анни, Юрія та вовків. Так, вовки являються ключовими героями, адже саме з ними, їхньому самобутністю автор порівнює людей.

Як розумні істоти люди мали б поводитися відповідно до вимог усвідомленої відповідальності, насправді ж демонстрували й демонструють цілком протилежний тип поведінки. Деяким людям та людським спільнотам варто повчитися у вовків: їхня відданість співтовариству викликає повагу. Вовк готовий захищати своїх, він піклується про молодших родичів і має сильніші, ніж у людей, заборони на вбивство собі подібних.
Головними ж героями людської статі є художниця Анна та науковець Юрій. Спочатку про життя кожного з них автор розповідає окремо.
Анна - львів'янка, за десять років до початку описаних подій поїхала до Санкт-Петербургу робити кар'єру. Тепер відома художниця ненадовго повертається в казковий Львів, а звідти їде в гості до подруги в невеличке карпатське село. Саме тут її чекає доля.
Юрій - в його житті сталась неприємна подія, через яку чоловік прийняв важливе рішення - поїхати далеко в гори з метою дослідження життя вовків в їхньому середовищі. У нього тепер три брати - войовничий Кум, загадковий Дункан та рудий Гай.

Юрій познайомився з ними, коли малі вовченята втратили своїх батьків. Півтора роки дружби були цікавими і незабутніми.
Ну а тепер - кохання: дві долі - Анни та Юрія - поєднуються. Випадково, неочікувано, але так бажано!

Анна буде зі мною, решта не має суттєвого значення. Виявиться вона мовчункою чи балакухою, з дітьми чи без, віртуозною кулінаркою чи недотепою, для якої борщ - вища кухонна математика. Я знайду її.
Цікаву роль відведено Марійці - подрузі Анни. Саме вона жила в невеличкому карпатському селищі, куди приїхала Анна. Жила спокійним, простим життям. Її мислення, ставлення до життя, побуту, матеріальних речей просте та невимушене, без гонитви за славою, багатством та розкішшю

Люди живуть, ніби вони тут головні й усе вирішують. Дивлюся на тих, хто видереться вгору, і на тих, хто доповзає, та думаю собі: мовчати їхні інстинкти...Гроші від головних негараздів не захистять: імунна система уся в дірах, нерви розсипаються на порох, в душі - неспокій, у сім'ї - корпоративна етика замість почуттів. Богатьох тримають не почуття, а спільний бізнес, спільні інтереси.

Більшість законів порушено, за що рано чи пізно прийде покарання...От тобі і шлях до гармонії...І з природою так само чинять - як насильники. Зі своєю вільною натурою - як гвалтівники. А я маю острівець...На ньому далеко не усе, як має бути. Але я залишусь на призначеному мені місці.
Родзинки книзі додають і чудові пейзажі Карпат

та вулички прекрасного Львова

10 понравилось
519