Рецензия на книгу

• 

  svetaste

  21 января 2015

  В друзья

  Коли я відкриваю будь-яку з книг Олексія Волкова, то насамперед чекаю:
  

  • містики, яка в кінці виявиться не містикою, а буде мати логічне пояснення;
  • детективного розслідування;
  • й звичайно тонкого авторського гумору.

    Цього разу, автор виправдав мої очікування лише щодо цікавого детективного розслідування, що протягнулось від заходу України аж до далекого Уренгою. Але, коли я вже чекала на логічне пояснення того, що відбувається, навіть мала вже декілька своїх припущень, виявилося, що містика таки присутня, але з зовсім неочікуваного напрямку.

    Звичайно велике спасибі автору за те, що він до останньої миті вміє тримати мене в напрузі, але цього разу мені так не вистачило його гумору. Така серйозність не пасує його творам, навіть їх псує.

  5 понравилось

  2

  200