Рецензия на книгу

• 

  ElenaOO

  2 сентября 2024

  Звісно, як фанатка серіалу Misomer Murders (не люблю я цю кальку про суто англійські вбивства), я вже знала, що кілька серій є адаптацією романів, а потім вже фантазія сценаристів ширяла на повну :) Тому, коли я побачила анонс цієї книжки, то одразу на неї підписалася. Звісно, серії вже майже завчені напам’ять, але прочитати, так би мовити, першоджерело все одно цікаво!

  Отже, невеличке провінційне село Беджерс-Дріфт десь на просторах (вигаданого) графства Мідсомер. Кожен день схожий на інший, рай для спокійної старості. Але ж ми знаємо, що там де тихий вир, там ховаються чорти!

  Дві давні подруги Люсі Беллрінгер та Емілі Сімпсон все життя змагаються у пошуках найкрасивішої та рідкісної орхідеї. Кожен рік та, що знайде першою, пригощає втішним чаєм іншу. Кожен рік пошуки стартують все раніше. Але цього року міс Сімпсон не може повною мірою радіти своїй перемозі, адже окрім рідкісного екземпляру вона знайшла в лісі ще дещо, чого не мала знайти. Її раптова смерть для більшості не є дивиною, адже міс була вже у віці. Але тільки не для міс Беллрінгер. Ніби підтверджуючи власне прізвище, вона змушує поліцію розглянути цю смерть з іншого ракурсу. За справу береться старший інспектор Том Барнабі, який з кожною новою деталлю впевнюється в тому, що смерть тихої міс Сімпсон є неприродньою. Але щоб дістатися самої суті, йому доведеться розгрібти не одну купу брудної білизни.

  Не можливо не порівнювати роман із серіалом :) Книжковий Том Барнабі такий самий спокійний, уважний, не схильний по спішних висновків, проникливий слідчий. А ще він любить садівництво, знає рослини і любить з ними возитися. Його дружина Джой не вміє готувати від слова «взагалі» і родина потерпає від її кулінарних експериментів :) А от книжковий помічник старшого інспектора – сержант Трой – далеко не найкращий персонаж! Імпульсивний, місцями вульгарний, зарозумілий та квапливий із рішеннями і висновками. Дивна парочка, адже дратують один одного. Добре, що у серіалі ці неприємні риси сержанта згладили.

  У підсумку маємо добрий англійський детектив!

  P.S. Чомусь не розумію, нащо переробляти назви у детективах. Адже сам жанр припускає вбивства, смерть. Для тих, хто не в курсі, проста назва "Беджерс-Дріфт" може нічого не сказати! Так само як і тоді, коли "Шосе смерті" перетворюють на "Самотнього ворона"

  8 понравилось

  0

  286

Комментарии 0

Ваш комментарий

Войти, чтобы оставить комментарий.

Комментариев пока нет,
ваш может стать первым