Рецензия на книгу

• 

  book_va___

  21 сентября 2021

  
  З художньої літератури можна багато почерпнути про Американо-В'єтнамську війну, але часто, це описано самими американцями. Як же погляди в'єтнамців щодо цього?
  
  Авторка створила цю книгу на основі автобіографічних фактів, спираючись на власні почуття та переживання. І в цій книзі, як і її житті ми відкриваємо для себе історію маленької дівчинки  сім'я якої на власний страх і ризик тікали від війни в новий світ. Вони не знали чи доберуться до іншого берегу, покинувши багатства і суспільні блага, щоб там, у Канаді бути ніким. Біженці, що не знають мови, з одягу мають тільки те, що на собі, але з сподіваннями на краще життя.
  
  Вся книга написана міні-уривками, а часом кількома абзацами. Вони описують життя таких самих біженців, життя до війни, американських солдатів на їхній землі, народ що відмовився тікати, або тих, що були розлучені навіки обставинами чи смертю. Вона змальовує історію народу, який також є сумішшю національностей і культур.
  
  Важка воєнна тема читається легко і невимушено. Не дивно, що її називають поезією, адже тут немає зайвих деталей чи описів, коротко та в ціль, так, щоб зачіпало за струни душі, але не душило. Саме такі історії показують суть подій, які не опише історик.
  ⠀
  
  RU. В'єтнамською це означає колискову, французькою-невеличкий струмок, але це слово також означає потік-сліз, крові, грошей.
  ⠀

  5 понравилось

  101