Рецензия на книгу

• 

  Natali39419

  25 декабря 2012

  А я раніше зовсім не помічала як часто кожен з нас, я то точно, говорить це просте слово "якби". А справді що було б якби... Після того як практично за ніч дочитала цю книгу сама задумалась над цим якби. За своє коротке життя теж був випадок який її змінив, спочатку не звертала уваги намагалась жити далі, а потім як головна героїня почала винити його у всіх своїх проблемах і думати а як би було б якби, якби тоді цього не сталось, але тепер точно знаю, що все так і має і мало бути. Адже все це для чогось потрібно, може для того щоб нарешті знати рожеві окуляри, може для того, щоб навчитись тримати удар, а може ще для чогось. Це все життєвий досвід такий необхідний для того, щоб кожен зміг знайти свою і таку необхідно істину. Може я трохи відійшла від самої книги, але це хоч ділеко і не все, але мабуть найцінніше чи 1 з багатьох головних істин які відкрились мені за допомогою цієї та й інших книг.
  Дуже сподобалась головна героїня Ніка, але не в свої дорослі роки, а саме в дитинстві, вона мені чомусь нагадала моє дитинство: ті коліна і локті, що постійно в зеленці, неможливість сидіти спокійно і вдома. Постійно десь, постійно в пригодах. Та й про друга дитинства згадала, як виявилось він якраз приїхав в Україну до рідних на свята, посиділи і згадали, що чворили тоді.
  Загалом книга чудова, одне слово РАДЖУ і все...

  8 понравилось

  198