Рецензия на книгу

• 

  yulia_libert

  8 сентября 2012

  Самая любимая поэтесса среди украинских поэтов. Она пишет замечательные, точные строки о наболевшем, жизненном, вечном. О том, что тревожило сто лет назад человеческую душу и тревожит сейчас, в современном мире.
  

  
  

  
  Страшні слова, коли вони мовчать,
  Коли вони зненацька причаїлись,
  Коли не знаєш, з чого їх почать,
  Бо всі слова були уже чиїмись.

  Хтось ними плакав, мучився, болів,
  із них почав і ними ж і завершив.
  Людей мільярди, і мільярди слів,
  а ти їх маєш вимовити вперше!

  Все повторялось: і краса, й потворність.
  Усе було: асфальти й спориші.
  Поезія - це завжди неповторність,
  якийсь безсмертний дотик до душі.

  
  

  Мне кажется, Лина Костенко - это один из писателей, которые по праву находятся в школьной программе.

  5 понравилось

  87