Рецензия на книгу

• 

  Lara_Dorren

  4 июля 2012

  ...коли вже є в тобі обдарованність, то вже ти не належиш собі, а світові.

  Роман, який читається важкувато, але коли дочитуєш останні сторінки розумієш, що хочется продовження. Форма ще не вдосконалена, автор тільки розписується, тільки формує свій власний стиль. Подекуди важко було продиратися крізь зарості історичного екскурсу в минуле. Надвзичайно цікаво будо читати любовну лінію Отави.
  Дуже багато думок виникає щодо цього роману, але вони надто невпорядковані, нелінійні, як і сам твір. Можу з певністю сказати, що дітям у школі потрібно подавати уривки найбільш промовисті, з описами собору, любовної лінії роману.
  Обов'язкового його перечитаю ще.

  17 понравилось

  0

  920