Рецензия на книгу

• 

  McdarisMendicity

  2 ноября 2020

  Відповідь очевидна

  Не знаю, на що я розраховувала, взявши до рук книжку з такою назвою, але усю її можна скоротити до одного речення: "Сиди і читай!"

  Ні, авторський стиль цілком приємний, читається жваво і легко. Але після її закінчення я не можу згадати бодай однієї свіжої ідеї, що на мене вплинула. Робота поверхово торкається історичних періодів літератури і основних її напрямків; класифікує відомі й не дуже романи за складністю; пояснює, чому слід братися і за "легке", і за "важке" читання; розповідає про те, чому варто читати книги із олівцем та робити нотатки. От, мабуть, і все. Плюс список літератури в кінці, яких зараз в інтернеті повно.

  Оформлення книги відповідне. Таке враження, що видавництво мало певний план щодо сторінок на виході. Щоб дібрати цю мінімальну необхідну кількість, дизайнер лишав порожніми цілі аркуши перед новим розділом, а іноді на сторінках була лише одна-єдина фраза. Ще один пункт, що стосується саме візуального оформлення: деякі речення та слова у книжці підкреслені та обведені. Семків сам пояснює, що мав на меті таким чином спонукати читачів взяти олівець до рук і так само виділяти для себе головні думки. Але усі ці позначки так рясно розсипні сторінками та підкреслюють такі, на мій погляд, буденні тези, що починають дратувати.

  Мене здивувало повне ігнорування того факту, що більшість читачів зараз послуговуються електронними книгами. Семків постійно говорить саме про паперові. Також у автора, здається, якісь дивні стосунки з фемінітивами: він то забуває про них, то демонстративно їх підкреслює у доволі дивних місцях. Наприклад, наголошуючи, що вбивці бувають і жінками.

  З позитивного можу виділити те, що згадки про усіх цих авторів таки пробудили у мені бажання піти їх читати. Але так само на мене діють і прості списки типу "1000 книжок, що треба прочитати за життя".

  Тож піду візьму якийсь томик класика та припиню поки що читати про те, як правильно читати.

  2 понравилось

  0

  279