Рецензия на книгу

• 

  giggster6 апреля 2012 г.

  Одного чудового дня думки людини заповнює якась ідея, не обов'язково божевільна, просто вона має значення лише для неї, іншим же все це може здатися дурнуватим і не вартим уваги. Важко пояснити іншим, чому ти так переймаєшся. Доводиться викручуватися, плутататися у поясненнях, брехати, і тебе несе все далі і далі від здорового (на думку інших) глузду. Але ж, дійсно, як розказти, чому у тебе вдома раптом опиняється з десяток відеокасет з дешевими фільмами, чому тобі треба написати листа не від свого імені і чим ти так зайнятий цілі вихідні. Від громаддя недомовленостей і напівправди вся ситуація поступово стає геть абсурдною, а з кожним новим кроком людині стає все важче пояснити себе і свої дії. Підозрюю, це не основна ідея роману, але саме це спало на думку при читанні.

  2

  46