Рецензия на книгу

• 

  EslavaSabio

  25 февраля 2020

  Соцреалізм, сталінські реалії, публічна ідеологія

  Ласкаво просимо до повоєнного Києва!

  Я знову повернулась у своє звичне середовище! Бодай на одну книжку. Аж захотілось взяти до рук підручник з історії української літератури першої половини ХХ сторіччя, згадати все, як там було. «Клавка» повертає у минуле, переді мною знову постали видатні метри післявоєнної української літератури – Рильський, Яновський, Малишко, Сосюра та інші. Я поспілкувалась з ними, сходила на Пленум 1947 року, відпочила з письменниками на ірпінських дачах, проводила вечори в РОЛІТі в компанії інтелігентів та просто своїх людей.

  Книжка, яка дозволить вам побачити Спілку письменників із середини. Ви станете не тільки ближчими до самих авторів, а й зрозумієте, чим вони жили, як розважались, про що писали, чому критикували один одного. Опинитесь у вирі пліток та суперечок. Це не може не інтригувати. А центрі всієї суворої радянської системи – тендітна секретарка Спілки Клавка. Звичайна дівчина зі своїм світоглядом, бажаннями та звичками. Мріє про принца на білому коні, стабільну роботу. Здається, все буденно та нецікаво. Але тільки ви поринете у життя спілчанської секретарки, то відірветесь тоді, коли закінчиться сама книжка.

  Мені сподобалось ВСЕ. Окрім притягнутого за вуха любовного трикутника, в якій опинилась Клавка та фіналу. Звісно ж, без любові ця книжка не була б такою, це важливий елемент. Проте, мені здається, він вийшов трохи незграбний та не до кінця розкритий. А душа прагне деталей. Про фінал не можу говорити, бо будуть спойлери. Беззаперечно важлива книга для #сучукрліт , підручники не всі читають, а от навіть у художній літературі можна дізнатись багато важливих речей про літературний процес.

  2 понравилось

  460