Рецензия на книгу

• 

  111289

  13 сентября 2019

  "- Життя - це як велика синусоїда... - То пік, то спад, - підхопила мою думку Франческа. - І важливо, хто коливається з тобою в унісон!"

  Так сталося, що я сама на це підписалася. Почати читати книжку зранку і оговтатися на наступний ранок із перервою на сон, поставивши реготливу і дещо сентиментальну крапку над першою частиною пригод Франчески - можу, вмію, практикую.
  
  Я до останнього не вірила, що всі ці історії - реальні. Перекваліфікація Доржа Бату, математична геніальність сицилійки Франчески, яка завжди притягує до себе халепи, колеги, серед яких у минулому і член банди, і балерина, і кінолог, спочатку викликають подив. Але все це відбувалось насправді, крім того, подібні історії можуть ходити на двох ногах поряд із кожним - треба тільки придивитися і вміти слухати.
  
  Книжка стала квитком, що дав змогу заглянути у шпарину життя командного центру корекції траєкторій космічних апаратів НАСА, сповненого не тільки точних розрахунків, а й гумору, жартів, людської підтримки. Окремий респект автору за пізнавальні відступи на різні космічні теми, які мені, палкій шанувальниці астрономії, запусків ракет і роботи супутників, припали до смаку.
  
  Дорж Бату на власному прикладі показав, що ніколи не пізно вчитися і що дійсно не існує нічого неможливого, якщо захотіти і докласти до втілення бажаного максимум зусиль. Тепер сиджу і думаю, може дійсно стати ветеринаром?

  12 понравилось

  0

  626