Рецензия на книгу

• 

  josephine_5 сентября 2011 г.

  Жадан - це точно містичний реалізм. Коли його читаєш - перед очима картинки, що ніби ілюстрації до написаного, але ілюстрації якогось накуреного художника, наприклад. Автобус із футболістами-зеками-зомбі, маніяки-пустельники-газовики, герої(новий)чний Герман, важкий Ворошиловград, бензозаправка як місце повернення і точка відправки.
  Тут девяності, як американська комедія, - невеселі та агресивно-дебільні. Тут герої - крапля справжності у вирі стилізації.
  Але ці думки, про те, що так все і відбувалося колись, та не дуже давно, їх хочеться прогнати від себе, відхреститися від недалекого минулого.

  9

  249