Рецензия на книгу

• 

  unintended_mmm5 мая 2019 г.

  "Згідно з наявними теоріями доля людства – видовищна, оригінальна, захоплива. Коли вона не стає нудною. Примара нудьги переслідує цю видовищну концепцію історії."
  

  Один з найважчих для мене романів за останні декілька років. Давно вже жодна книга не читалася так нестерпно довго (майже два місяці!), і на це є багато причин.

  Ключовими постатями роману є письменник, лауреат Пулітцерівської премії Чарлі Сітрин (сам автор) та Гумбольдт фон Флейшер (вигаданий літератор, який, насправді, не такий вже й вигаданий – це друг Сола Беллоу Делмор Шварц). Тож зрозуміло, що роман має автобіографічне зерно. Героїв бачимо у розвитку, в різні періоди життя, від юності до старості, а у випадку Гумбольдта – до кінця свого земного існування. Два друга, чиї шляхи розійшлися. Два великі розуми, які мучаться проблемами особистими, проблемами свого часу, а найбільше - проблемами глобальними, психологічними.

  Роман високоінтелектуальний. Автор, як і його герой Чарлі Сітрин – неймовірної ерудованості людина. Він чесний з читачем, вимагаючи і його відповідної, чи хоча б наближеної, ерудованості. Сторінки буквально вибухають згадками про відомих людей з різних сфер, їхніми висловлюваннями, сумішшю політики, релігії, філософії, психології та, навіть, езотерики. Важко продиратися через це все. Зрозуміло, що з таким інтелектуальним навантаженням, з 700 сторінок роману самої дії відсотків 25. Зрештою, дія в цьому романі дійсно на другому плані. На першому – роздуми про буття.

  Автор – майстер психологічних характеристик. Таке враження, що бачиш героїв в живу, десь випадково підслуховуєш, і, завдячуючи доброті автора, маєш змогу залізти в голову, почути думки, задуматися, зробити висновки.

  «Дар Гумбльдта» складний і композиційно. Тут повний набір: і ретроспективи, і ліричні відступи, і історії в історіях, і спогади. Композиція рвана, заплутана. Суцільний потік свідомості: ніколи не знаєш, чим може закінчитися певний відрізок тексту. Залишається лише продиратися через нього невеликими шматочками, переварюючи прочитане, - без цього далі йти неможливо.

  Цей роман – величезне полотно життя американського інтелектуала 70х років 20 століття. Проте сутність зводиться до двох глобальних проблем, що стосуються усього людства в усі роки існування: проблемі життя та проблемі смерті. Доля з нами грається, усі мають свій час на землі для подолання чи підігрування, питання завжди лиш в тому, що залишиться після нас.

  13

  1,7K