Рецензия на книгу

• 

  sireniti

  17 апреля 2019

  Дім там, де тебе пам´ятають

  Я так багато чекала від цієї книги…
  А отримала ще більше.
  
  Незвичайна історія життя однієї сім´ї від імені собаки. Від простого пуделя, ще й трохи з дефектом (ха! ніколи не подумала, що так напишу, не люблю це слово в такому значенні). Але Дом завжди мав комплекс у зв´язку зі своєю зовнішністю.
  Ви думаєте у собаки немає комплексів? Ще б пак є! І комплекси, і почуття, і надії. Вони відчувають і радість, і біль, і горе. І потребу в домі. В справжній сім´ї, а головне в господарі. І, повірте, нашого захисту вони потребують ще більше, ніж ми їхнього.
  Трагедія в тому, що його Господар позбувся його. Дом виявився нездатним до полювання. Зовсім. Неправильний королівський пудель. Та ще й нездара. Кому такий потрібен?
  Та, виявляється, у Львові є сім´я, кому він буде небайдужий, хоча вони і не сильно це визнають. Є дім, зі своєю історією, який стане і його домом. Та треба прожити ціле життя, щоб це зрозуміти.

  Добре, що собаки не вміють говорити. Вони більше живуть відчуттями, інстинктами. І все розуміють. Наше життя проходить на їхніх очах. Наш пес разом з нами переживає труднощі, радість, горе. Та що він може зробити? Тільки бути поряд. І цього вже багато. Бо він щасливий просто бути поряд.

  Дім потроху вбувається в сім´ю Ціликів. Звикає до капризів Маші, до запаху нафти і ірисок великої Ба, до гіркоти і надії Тамари, до краси Ольги, до мовчазності старого полковника і невимушеності сліпої Марусі.
  Скоро він усе буде знати про них, бо стане їх частинкою.
  Але чому він так і не змирився з втратою Господаря?
  І чому люди навіть дивлячись на любов до нього, приймають таке рішення?

  Життєва і сумна книга. Та в ній немає жорстокості. Є людська недалекість, і собача відданість, і щирі почуття, і втрачені надії. І країна, що оновлюється. І люди, що хочуть бути щасливими, але чомусь тікають від самих себе. І собака, який міг би стільки розказати про них. Якби тільки міг. Якби тільки йому дозволили.

  У цій книзі немає жорстокості. Тоді ж чому я плакала?

  Ф/М 2019
  1/7

  Перевод.

  Я так много ждала от этой книги ...
  А получила еще больше.

  Необычная история жизни одной семьи от имени собаки. От простого пуделя, еще и немного с дефектом (ха! Никогда не подумала, что так напишу, не люблю это слово в таком смысле). Но у Дом всегда был комплекс по поводу своей внешности.
  Вы думаете у собаки нет комплексов? Конечно же есть! И комплексы, и чувства, и надежды. Они чувствуют и радость, и боль, и горе. И потребность в доме. В настоящей семье, а главное в хозяине. И, поверьте, в нашей защите они нуждаются еще больше, чем мы в их.
  Трагедия в том, что его Хозяин бросил его. Дом оказался неспособным к охоте. Совсем. Неправильный королевский пудель. Да еще и бездарь. Кому такой нужен?
  Но, оказывается, во Львове есть семья, которой он будет небезразличен, хотя они и не особо это признают.
  Но отныне есть дом, со своей историей, который станет и его домом. И надо прожить всю жизнь, чтобы это понять.

  Хорошо, что собаки не умеют говорить. Они больше живут чувствами, инстинктами. И всё понимают. Наша жизнь проходит на их глазах. Наш пес вместе с нами переживает трудности, радость, горе. И что он может сделать? Только быть рядом. И этого уже много. Потому что он счастлив просто быть рядом.

  Дом понемногу приспосабливается к семье Целиков. Привыкает к капризам Маши, к запаху нефти и ирисок большой Ба, к горечи и надежды Тамары, к красоте Ольги, к молчаливости старого полковника и непринужденности слепой Маруси.
  Скоро он всё будет знать о них, потому что станет их частью.
  Но почему он так и не смирился с потерей Хозяина?
  И почему люди, даже несмотря на любовь к нему, принимают такое решение?

  Жизненная и печальная книга. И в ней нет жестокости. Есть человеческая недалёкость, и собачья преданность, и искренние чувства, и потерянные надежды. И страна обновляется. И люди, которые хотят быть счастливыми, но почему-то бегут от самих себя. И собака, что мог бы столько рассказать им про них. Если бы только мог. Если бы только ему позволили.

  В этой книге нет жестокости. Тогда почему я плакала?

  48 понравилось

  6

  967