- Главная
- С. Дж. Тюдор
- 📚 Книги
- Меловой Человек
- Рецензии
- "Крейдяна людина" або як полоскотати собі нерви"Крейдяна людина" або як полоскотати собі нерви
Отзывы о книге Меловой Человек
Readeriia28 января 2019"Крейдяна людина" або як полоскотати собі нерви
У кожного з нас є секрети, які ми завзято приховуємо від інших. Те, що ми робимо поки ніхто не бачить. Те, про що ми думаємо у найпотаємніших куточках свідомості. Те, у чому ми іноді боїмося зізнатися самі собі. Книга С. Дж. Тюдор «Крейдяна людина» саме про це.
Короткий опис: 5 друзів — Едді Мюнстер, Гладкий Ґев, Металевий Міккі, Гоппо і Нікі — давно виросли з того віку, коли для спілкування використовували зашифровані послання, написані кольоровою крейдою. Але минуле не стирається так легко, як крейда. 40-річний Ед усе ще пам’ятає, як він і його шкільний учитель урятували дівчину Елізу. І пам’ятає її обезголовлений труп, який знайшли в лісі… Через багато років Ед Адамс зустрічається з Міккі, який заявляє, що знайшов убивцю Елізи. Наступного дня його самого знаходять мертвим, із намальованим крейдяним чоловічком у кишені. Друзі розуміють: те, від чого вони втікали, повернулося. На згадку про минуле в кожного з них лишилася не тільки крейда під нігтями, але й кров. Чия вона?
Авторка, звісно, майстриня тримати інтригу. Постійно перемикаючись з подій 1986 на 2016, вона змушує з шаленою швидкість перелискували сторінки у марних пошуках відповідей на численні питання, яких з кожним новим розділом стає все більше. Жоден герой тут не ідеалізований: у кожного присутня «червоточинка», яка у свій час вилізає назовні.
Чесно кажучи, певні моменти я читала з витріщеними очима, які здавалось вилізуть на лоба, повторюючи долю деяких персонажів, та відчувала таку огиду, що ледь переборювала бажання відкинути книжку. Та все ж допитливість перемагала огиду і я знову розкопувала таємниці минулого 12-річні дітей. Плюс книги у легкості написання та триманні інтриги. Адже розв’язку авторка подає на останніх 10 сторінках! (а момент, який взагалі пришиблює твою свідомість так взагалі ледь не на останній сторінці!) Однак кінець представлений трохи сумбурно, немов Тюдор сама не могла дочекатись, коли ж вона закінчить писати ту книгу. Та сама розв’язка перекриває всю зіжмаканість фіналу.
Чи то я вже засумувала за детективами, але я з задоволення покопалась у брудній білизні героїв цього роману) Я, взагалі, рідко розкриваю вбивць, тому розв’язки детективів для мене завжди приємна несподіванка (або неприємна, тут вже залежить від детективу) Дуже важко обходитися без спойлерів, але я б залюбки обговорила цю книгу з тими, хто її прочитав. Тому любителі детективів, візьміть собі на замітку.
1 понравилось
173

Комментарии 0
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Комментариев пока нет,
ваш может стать первым