Рецензия на книгу

• 

  Ardoss

  10 января 2019

  невідомий Леонтович

  Ця мелодія полонила і Україну і весь світ. У її звучанні є щось потойбічне, ніби прадавні духи оживають і пускаються в танок. Книга Ірен Роздобутько присвячена постаті одного з найзагадковіших українських композиторів - Миколі Леонтовичу. Автор легендарної ""Щедрик, щедрик, щедрівочка..." на жаль жив саме в ті часи, коли так багато цвіту української інтелігенції полягло і було знищено. І вже ніколи, мабуть, не взнати всієї правди. Ірен пропонує свою версію історії смерті Леонтовича, яка звучить досить правдоподібно.

  
  "Музика - голос Бога. Їй не потрібні літери"
  

  Талановиті люди - незвичайні, і образ Леонтовича ще один тому доказ. Створення кожної мелодії нагадує містичний сенс контакту з чимось незрозумілим для сприйняття пересічній людині. Хоча я не можу сказати, що композитор викликав в мене лише позитивні емоції. Він прекрасний, як громадянин і творець, але досить неоднозначний, як чоловік. Залишив дружину, мов списаний товар, захоплений новою музою в надіях саме з нею побудувати щасливе майбутнє. Де твої діти, Миколо? Де та, з якою ти робив перші творчі кроки?
  Ну і Україна, мабуть як один з найголовніших героїв цієї історії. Та, в якій народжувалась незалежність і швидко згинула.

  
  "Україна вилишувалася зі старої шкури, немов бабка зі щільного, липкого, цупкого кокону імперії з надією розправити прозорі крильця. Але внутрішні чвари, нескінченні суперечки лідерів не давали зміцнитися тим, і без того ще слабким, крильцям"
  
  "Обережна Європа, вітаючи і засипаючи квітами кожен їх виступ, не спішила підтримати нову республіку, що задихалася у попелі і крові"
  

  Сумна, глибока і повчальна книга, художня історія про визначну людину і визначний період в історії. Але щасливим не став ні Леонтович, ні Україна.

  4 понравилось

  0

  318