Рецензия на книгу

• 

  ami00

  13 сентября 2018

  Темний світ з Білою плямою

  В скрипке, уверен, женское начало… Озорная девчонка, печальная женщина, трагическая старуха – это все для меня скрипка… А в альте больше твердости, больше драмы, альт – мужчина…
  

  Настрой у мене був – на Радянську літературу. По типу Ліпатова »Ето все о нем» чи Тендрякова «Свидание с Нефертити» (тур гри ОК 66), але ЧУДО!!!! – даний твір не одне і не інше. :))) Це типу Ночного Дозора, тільки Антон Городоцкий був на світлому боці, а тут – темний демон Данилов з світлими плямками! :)))

  Читати було цікаво, складно уявити, що дана книга надрукована в 1988 році. І збереглася!!! Респект нашій бібліотеці!!! :))

  В описі до книги – взагалі не те. Тобто анотація не виділяє суть. Чи виділяє, але якось поверхнево. :(((

  
  «Боящийся не совершен в любви».
  

  Володя Данилов – грає на альті, вихованець дитячого будинку, розведений ( хоча має прекрасні дружні стосунки з першою дружиною), має цікавих друзів (до яких ходить на вечері, але лише по запрошенню), відвідує збори домових і трішки собі так демон.

  Але, граючи на музичному інструменті залишається ЛИШЕ людиною, щоб випадково не порушити баланс (про що сам собі постановив).

  І, все було б добре, але ГГ знайомиться з Наташею, що призводить до цікавих подій. Тут тобі і синій бик, і Синтія, і Холобуди,і Канцелярія Порядку, і друзяка у відпустці Кардамон (демон сьомої статті) – сумно явно не буде…

  А ще – зі сторінок приємно дізнаватися про те, що не завжди темне є Темним, а світле – Світлим.

  Жіночі герої мені Страшенно сподобалися, і манера Клави, і Наташа, і Анастасія.

  
  Данилов повздыхал и решил, что придется купить Клавдии какую-нибудь дрянь. А то сживет со света.
  

  Я Відкрила для себе нового автора – Володимира Орлова, нового героя – Володимира Данилова, та новий жанр.

  П.С. І справді зі сторінок лилася музика. («Реальна только Музика» Гости с будущого)…..

  10 понравилось

  1K