...а потім у них... «Урбамістика»
crazy_squirrel5 марта 2018...а потім у них зостанеться тільки сміх, якісь такі зрозумілі лиш їм обом жартики. і це нависаюче місто. цей остогидлий сніг. вони люблять зиму, але ж у всьому повинна бути межа.
і тому, щоб врятуватися від холоду, вони застрягнуть там. у тому старому домі посеред екзистенційного лісу. щоранку варитимуть каву, щоночі битимуть у тамтам. на кухні вона фіранки нові повісить.
листи і романи, ґлінтвейн, приготований на спирту. купа альбомів з допотопними фотками. вона йому скаже: — ти бачиш, як я росту. вона його вивчить на запах, на смак і дотик.
але найкращими будуть все-таки вечори. щось п'янке і домашнє з надщербленого горняти. він шепотітиме їй: — гори ясніше, гори... і міцно, по-чоловічому, обійматиме.
304