Сучасна українська літературна
- 11 книг
Ваша оценка«Книга Еміля» — новий роман Ілларіона Павлюка, автора бестселерів «Я бачу, вас цікавить пітьма», «Танець недоумка» та «Білий попіл».
Еміль не вміє спати. Взагалі. А його мама час від часу все забуває, не впізнає сина та не пам’ятає власного імені. Щоб їй допомогти, у Еміля є ритуал, якому треба слідувати до останнього слова.
Вдвох вони переїжджають туди, де їх ніхто не знає, — на засніжений острів, де доводиться жити у школі. І якось вночі у порожніх шкільних коридорах лунає дзвінок телефо...
Рейтинг LiveLib
4,0
10 оценок
- 530%
- 450%
- 310%
- 210%
- 10%
Ваша оценкаПрочитали 11Хотят прочитать 23
Цитаты
- KaterinaIvanova61024 декабря 2025 г.Читать далее
Моїм дітям сьогодні й пояснити складно: телефон завбільшки з чайник, замість кнопок - диск із дірочками для пальців. Устромив пальця навпроти цифри, крутнув, відпустив - диск повільно повернувся на місце... Добре, що номери були короткі. У маленьких містах - всього лише з п'яти цифр, які легко запам'ятати. Телефон був один на сім'ю, та й мала його далеко не кожна родина - треба було подати заявку на отримання номера й чекати в черзі кілька років. Такі телефони називали "домашніми", щоб не плутати з "робочими" - тими, що стояли на роботі. Домашній телефон тримали на почесному місці в коридорі або вітальні, на спеціальній поличці чи трюмо, й апарат був намертво припнутий проводом до особливої розетки з п'ятьма прямокутними дірочками. У телефона була велика, важка трубка на гнучкому, закрученому спіраллю дроті; трубку потрібно було підносити до вуха й говорити. Частіше навіть кричати - бо було кепсько чути. Іноді ще й дихати в неї: "Алло! Алло, чуєш? Ффффуш-фффуш! Алло!". Це до речі зовсім не допомагало, але всі чомусь однак дмухали. Телефони були різних кольорів: темно-зеленого, карамельно-червоного, жовтувато-бежевого, кабачково-оранжевого і навіть підозріло коричневого. Чомусь зовсім не було сніжно-білих, і ще, мабуть, ніжно-рожевих.
622 - KaterinaIvanova6109 января 2026 г.
Самі вони звуть себе "людьми", а їхнє слово "людяний" означає "добрий". Але найбільше на світі люди бояться інших людей. Надто - несхожих на них. Дивно, але бояться хворих або просто тих, кому зле.
511