Цитаты из книги The Witch and the Vampire

Жадібність людства створила хижаків.

Довіра — це дівчина, яка хоче жити так сильно, що забуває, що вона вже померла. Я знаю, що зроблю все, щоб вона знову почувалася живою.

Може, тонка межа між любов'ю та ненавистю, по якій ми ходимо, допоможе нам вижити в бурі. Головне не зійти з неї.

Я пробувала бути невинною, пробувала убивати, і це ніколи не відчувалося, як щось правильне, бо в мені є обидві ці сторони. Вони й роблять мене мною.

І відьми, і мисливці — вони брешуть собі, що кращі за нас. А ми всі вбивці; просто їх за це не карають.

Якщо в мені й лишилося щось людське, що я хочу зберегти, — це дружба з Кає.

Говорити правду, розказувати свою історію — це ж теж свобода, хіба ні?

— Ти п'єш кров, щоб вдавати з себе живу, але вдавати — це все, на що ти здатна. Вона різко відповідає: — Смертні вбивають одне одного постійно, але їх все одно звуть людьми.

Тут я ніхто. Попри ризик наткнутися на вампіра, я насолоджуюсь кожною хвилиною в лісі, відчуття свободи наповнює мене, і здається, що я лечу цим моторошним шляхом. Довкола немає дзеркал, тож я не бачу своє обличчя. Ніхто не шепоче, ніхто не витріщається, ніхто не намагається розгадати мене, як якусь загадку. Тут я не сумніваюся в тому, хто я.

Наступний порив вітру здіймає і крутить переді мною різнобарвне листя, один листок я ловлю, бурий і весь у дірочках. Я згадую, як сильно люблю осінь: все гине; все стає трошки схожим на мене. Я померла, але я досі тут, тож час перестати боятися власної ті ні й забратися з міста, перш ніж мене хтось упіймає.