Мати все

«Інтернет — найбезсистемніша система. Мені більше подобаються книжки…»

Всі нормальні люди - звичайні, а ті, що вважають себе надзвичайними, просто пихаті хворі потвори.

«Ні, нітрохи не змерзла, тепло. На душі тепло, а душа й тіло зігріває.»

«Дайте чужі болі гоїти, щоб своїх не чути.»

— Для нового життя не гроші потрібні.
— А що?
— Поштовх… Хвиля…

«Силоміць до щастя не тягнуть.»

«Нескінченна відповідальність — така ж дурня, як і вічний двигун»

...за тиждень Новий рік! Нове щастя, радість, мрії, сподівання. Загорніть у стару ковдру печалі, викиньте на морозю Хай застигнуть хоча б до весни, а весна зі своїми рецептами прилетить. Допоможе

— Тобі — особливий подарунок, мій геніальний брате! Енциклопедичний словник, — показала на великий пакунок. — Важкий, як будь-які знання.

«Чим взагалі хірург відрізняється від Бога? Бог знає, що він не хірург.»

* Життя, як кросворд: напишеш слово по горизонталі, вертикаль утратиш

«Менш ніж за добу складно перетравити приголомшливі одкровення, що перевертають життя з ніг на голову і вимагають, щоб та голова терміново заклала нові основи подальшого життя.»

«Мій світ. І нічого. Звикла. І не хочу нічого змінювати. І всі так живуть. У люди — з необхідності, а то все — у чотирьох стінах.»

«Широкі жести — завжди приємні серцю вчинки.»

«Твій порядок без тебе — ілюзія?»

— Придумайте щось… Аби не бачити…
— Бачити… Не бачити… Яка різниця, доню? Однаково знаю, — відповів старий.

«Наступного дня купив величезний букет білих троянд. Поки чекав біля поліклініки, поколов усі пальці, вчасно додумався обламати колючки і, коли Ліда з'явилася на порозі, подарував їй уже беззбройні і від того ніби несправжні квіти.»

«Натрапив на божевільного художника з пошарпаним альбомом анатомічних малюнків Леонардо: той трусився від холоду, дмухав на руки, відкидав простирадла, обмацував кінцівки мерців, потім кидався до альбому да Вінчі, порівнював і все бідкався, що без м'язів не показати душу, і ця гидка, образлива суперечність доб'є його, доб'є…»

«Мабуть, усі батьки, що мають одну дитину, вирізняються жертовністю. Аби потім не дорікали.»

«Хлорка — не «Шанель № 5»: про неї, може, не всі мріють, та кожному потрібна.»