Под стеклянным колпаком

Есть что-то давящее и депрессивное в том, когда смотришь, как парочка все больше и больше балдеет друг от друга, особенно когда сам ты — третий лишний...

не можна панькатися з хворими людьми, їх це тільки розбещує

Тоді я зрозуміла: хай якими трояндами, цілунками та ресторанними вечерями чоловік обдаровує жінку до весілля, насправді він потай лише й чекає, коли нарешті відлунають весільні дзвони і жінка стелиться йому під ноги, наче той килимок, кинутий на кухонну підлогу

Мене нудило від думки, що жінка мусить жити всуціль непорочним життям, коли чоловікам дозволене подвійне життя: код непорочне, друге - ні.

Після численних надривних спроб з'ясувати призначення різних ложок і виделок я виявила: якщо за столом утнути щось не те, але зробити це дуже зухвало, начебто з цілковитою впевненістю, що все робиш правильно, - тобі нічого не буде й ніхто не вважатиме тебе невігласкою чи нечемою. Усі сприйматимуть тебе як велику дотепністю й оригіналку.

Для танца не нужны двое, достаточно одного.

Додо все любили, однако все увеличивавшийся размер ее семьи стал у нас в районе предметом постоянных пересудов. У людей постарше вроде моей мамы, было по двое детей, а у тех, кто помоложе и побогаче, – четверо, однако никто, кроме Додо, не собирался обзаводиться седьмым ребенком. Даже шестеро считалось из ряда вон выходящим, однако, как все дружно соглашались, Додо же католичка.

Если бы он кого-то любил, то никогда бы не лег с ней в постель. Он пошел бы к шлюхе, если надо, и избавил бы любимую женщину от всех этих грязных дел.

і чекала, коли нарешті відбудеться бодай щось

Я вдыхала смесь запахов пшеничных хлопьев, простокваши, описанных пеленок, и меня охватили печаль и нежность. Каким же простым делом казалось окружавшим меня женщинам родить ребенка! Почему же мне это претило и отдаляло от них? Почему я не могла посвятить себя тому, чтобы рожать одного карапуза за другим, как Додо Конвей? Если бы мне пришлось целый день ухаживать за ребенком, я бы сошла с ума.