Катерина

Може здадись, що тут є трішки спойлерів. Але інкаше розповісти про цю книгу не можу.
Зазвичай книги про життя українського села в 17-19 столітті наповнені трагізмом і біллю. "Катерина" дещо інша. Для мене - це ніби ще одна історія про Попелюшку. Але я не скажу, що від цього книга стала гіршою. Я б навіть зрадила, якби і такі подіі відбувались насправді. Не всі, звісно, тому що і болю в цій книзі теж не мало. Але це чи не єдиний раз, коли я вже з перших сторінок зрозуміла, що Катерині в житті має колись пощастити.
Сама історія життя цієї дівчини починається з того, що вона втрачає свою маму. Батько приводить в дім мачуху, в якої теж є діти. Та дитинство Катерини в книзі тільки згадується. Знайомимся з головною героїнею вже тоді, коли вона стала гарною дівчиною, врода якої вражає з першого погляду.
Вона впала в око старому сотнику, якому мачуха готова її продати за гроші. Здається, що у Катерини є шанс уникнути цього заміжжя, але і тут доля підготувала дівчині тяжке випробування. За крок до щастя, чи власне до того, що Катерина вважала щастям, стається трагедія. І лише випадкова зустріч змінила життя дівчини.

Чомусь останнім часом стаю все сентиментальнішою. Хочеться чогось ніжного й трепетного, такого, щоб душа "розвернулася і звернулася", й саме на таку книгу я натрапила. Очікувала чогось шевченківського - про давнє село, про велику родину - а отримала навіть іще більше. Це варіація на тему Попелюшки, але така вона близька й зрозуміла, бо - українська. Чимало довелося пережити кріпачці Катерині на шляху до свого щастя, мабуть, болю навіть більше, ніж радості, але авторка переконливо стверджує, що страждання винагороджуються, що можна й треба мріяти про принца на білому коні. Історія, зрештою, цілком передбачувана, а проте як дивовижно автор описує почуття, що вирують у душі молодої дівчини, яку так обділила, а потім наділила доля!
Щиро вдячна пані Юлії за таку зворушливу книгу.

Дарина Гнатко – сучасна українська письменниця, автор мелодраматичних романів про кохання. Історія родини Гнатко – невичерпне джерело для сюжетів книг письменниці. Якщо прочитати коротку біографію Дарини Гнатко, то можна вловити багато спільного між її героями та історіями з сімейного архіву.

Дебютний роман «Катерина», власне названий жіночим іменем, відразу ще «заочно» за самою назвою адресує себе прекрасній половині людства й примушує мимоволі пригадати Шевченківську «Катерину» зі шкільної програми. Хоча і чоловікам він буде теж цікавим. Сюжет роману побудовано навколо долі кріпачки Катерини, котрій пощастило (чи дійсно пощастило?) скинути невільницькі кайданки, отримати свободу та вийти заміж за польського графа пана Кшиштофа Гнатовського. В літературі письменники часто висвітлюють тему мезальянсу, коли заможний чоловік одружується з бідною дівчиною. Прикладів можна навести силу силенну зі світової класики (Шарлотта Бронте «Джейн Ейр», Хелена Мнішек «Божевільна», Колін Маккалоу «Ті, що співають у терні» та ін.), а ось з української літератури не спадає на думку нічого. Отже, Дарина Гнатко береться втілювати рожеву мрію про принца на білому коні на практиці.

Але спершу було нестерпне життя з мачухою, каторжні роботи від світанку до ночі, босоноге та голодне дитинство, й вкрадена юність. Не було часу (та й дозволу) Катерині співати пісень на вечорницях з однолітками, не було у що вбратись, не було й сили після важкого дня. Та ще й краса дівчини, що була схована за лахміттям, звела з розуму старезного козацького сотника Макара Давиденка. Мачусі лише б заробити на Катерині – продасть її самому чортові. А коли на горизонті у вродливиці Катерини з’явився молодий польський граф Гнатовський, вона зрозуміла: ось воно - кохання. Скільки ще їм доведеться боротися за свої почуття! Справжнє випробовування для закоханих. Адже, побороти людську злість, заздрощі, пересуд та нерозуміння вимагає справжнього подвигу.

Уявіть жила собі кріпачка Катря звичним життям, і тут доля її висмикує із корінням з рідної батьківської оселі і «пересаджує» на чужий незвичний грунт. Чи зможе вона там прижитись, розквітнути? Чи зів’яне, немов квітка при першому ж морозі? Як зустріне й прийме її стара графиня та вишукане панське оточення? Питань дійсно багато.
Але все ж таки «Катерина» роман про кохання з щасливим фіналом. Хоча іноді здавалось, що це просто неможливо – стільки всіляких випробовувань випало на долю героїв. Це надзвичайно щемлива історія про справжні почуття, на які здатні тільки відкриті серця.

банальна книга
перші 50 ст хотілось читати, я і просльозилась, адже, гадаю, трагічна доля української дівчини не залишить нікого рівнодушним. та проте останніх ста сторінок я прочитала хвилин за 20. Це означає, що достатньо лише глянути на кілька реплік персонажів і ти вже в курсі подій. Себто погано, адже така книга не запам'ється. Просто на один раз. Але мушу визнати "Катерину" я бодай дочитала, на відміну від "Графині" В. Лиса та "людина в пошуках справжнього сенсу життя" Франкла

Щодо героїв - вони не до кінця продумані, книга немов для підлітків 14 років, адже персонажі поділяються на хороших та поганих і нейтральних. Хотілось би також з сюжетом попрацювати, занадто уж монотонно й передбачувано вийшло

Але авторку я виправдовую за її дебют. В загальному непогано, якщо хочеться чогось легенького для читання, то роман підходить, особливо для людей, які поверхневі, не люблять заглиблюватись, та читають в своє задоволення, ну і іноді прагнуть казки

очень люблю читать книги из "коронации слова" - люди уже все прочитали, выбрали лучшее - сиди, читай и получай удовольствие.
эта книга именно такая.
очень волнительно местами, прочитала меньше чем за сутки - оторваться было невозможно.

обратила внимание на автора, оказывается человек без какого -либо специального образования, самый обыкновенный человек - а в то же время, согласитесь, какая она умная и чудесная, люди бывает учатся-учатся а все зря, читатель идет мимо...а тут я не то чтобы мимо пройти, я даже свернуть в сторону не смогла, спасибо большое за полученное удовольствие.

Саме від своєї краси частіш за все і потерпає Катерина. Роман про любов кріпачки та графа, така собі Попелюшка українського формату, але пристрасті вирували значно більші. Тут і підступне вбивство, і кіднепінг, і лямури не гірші, ніж французькі.

Читалося легко, роман непоганий, але не заціпив. Фінал короткий, зім'ятий і каламутний. Таке відчуття, що авторка просто звела сюжетні лінії докупи й парою фраз обрубала їх. Та питання по сюжету лишилися. Окрім цього мені не дуже вірилося в любовну лінію Катерини і Криштофа. Спробую почитати ще один роман і остаточно вирішити, мій автор чи ні. А ви читайте й робіть власні висновки, але не забувайте: література суб’єктивна.

Про що ж книжка?

Мальки — найбідніша сім’я на селі. Та не злидні роблять життя Катерини складним, а мачуха Килина, яка зненавиділа її. Парубки заглядаються на дівчину, але сватів не засилають, бо вона бідна. Та є у неї аж 2 лицяльники: друг дитинства Микола та поважний сотник Яковенко. Як гадаєте кого вона обрала? Так, Миколу. І коли свати мали прийти до дівчини, сталося лихо з хлопцем — помер він з ім’ям коханої на вустах. Тепер у Катрі тільки один шлях — заміж за огидного їй сотника.

Доля любить жартувати — звела доріженьки Катерини та Криштофа. Катря з першого погляду закохалася. Але ж стій, серденько, стій — вона кріпачка, він граф, її пан. Та це не стало перепоною для самого Криштофа, якому дівчина теж вельми припала до душі. Не захотів він просто коханкою її робити, а тільки дружиною своєю. От такий кар’єрно-соціальний ріст у Катерини — з кріпачок у графині. Однак сотник Яковенко дядько впертий і від того, що вважає своїм, не відступиться.

Книга про українську Попелюшку, історію про яку ми всі знаємо з дитинства. Тобто можна легко здогадатися про що буде ця книга, але це не заважає її читати. Адже принцип той, а от історія вже зовсім інша.
.
Катерина ще зовсім маленькою залишається без мами і батько приводить злу мачуху. Вона ненавидить Катерину і хоче видати заміж за старезного сотника Яковенка (тут в мене було одне запитання - куди дивиться батько дівчини і чого це слово якоїсь дами для нього закон, а життя рідної доньки не таке вже й важливе. І як може дитина мучитися так при живому-то батькові, але це так риторичне запитання, адже я мислю як мама, яка за свою дитину готова пройти 7 кругів пекла, а може й більше). Єдиний хто міг би прийти на допомогу Катрі - це закоханий в неї друг дитинства Микола, але він трагічно загинув. Але читаю розумієш, що ось-ось повинно бути щастя ... І воно таки трапляється. Катерина закохується в графа Криштофа Гнатовського і він їй відповідає взаємністю. Проста наймичка стає дружиною графа і все тепер у неї буде добре.