Рецензия на книгу

• 

  Nina_M

  23 января 2019

  Чомусь останнім часом стаю все сентиментальнішою. Хочеться чогось ніжного й трепетного, такого, щоб душа "розвернулася і звернулася", й саме на таку книгу я натрапила. Очікувала чогось шевченківського - про давнє село, про велику родину - а отримала навіть іще більше. Це варіація на тему Попелюшки, але така вона близька й зрозуміла, бо - українська. Чимало довелося пережити кріпачці Катерині на шляху до свого щастя, мабуть, болю навіть більше, ніж радості, але авторка переконливо стверджує, що страждання винагороджуються, що можна й треба мріяти про принца на білому коні. Історія, зрештою, цілком передбачувана, а проте як дивовижно автор описує почуття, що вирують у душі молодої дівчини, яку так обділила, а потім наділила доля!
  Щиро вдячна пані Юлії за таку зворушливу книгу.

  21 понравилось

  652