Rivali divini

Порой сила – это не меч, не сталь и не огонь, как нас часто заставляют думать. Иногда она таится в тишине и спокойствии. В том, как ты держишь за руку человека, который горюет. В том, как слушаешь других. В том, как ты раскрываешься день за днём, даже если устала, боишься или просто не уверена в себе. Это и есть сила, и я вижу её в тебе.

Горе – процесс долгий и трудный, особенно когда тебя снедает чувство вины.

❞ У меня нет пишущей машинки. У меня нет даже ручки и бумаги. Но есть мои мысли, мои слова. Когда-то они соединили меня с тобой, и я молюсь, чтобы они достигли тебя сейчас. Каким-то образом, как угодно. Старый след волшебства на ветру.
Я найду тебя, когда смогу.

• Твоя Айрис.

❛ дорогой Р.,
позволь мне стать твоим секретом. запрячь мои слова в карман. пусть они станут тебе броней.

“I’m afraid to lose someone I love again. I’m afraid to let go. To acknowledge what I feel for him. And yet he has proven himself to me. Over and over. He found me on my darkest day. He followed me to war, to the front lines. He came between me and Death, taking wounds that were supposed to be mine.”

“Why did you take the wounds that should have been mine?”

Ми прокинулися сьогодні вранці в одному світі, а зараз сонце сідає в іншому

Айріс проковтнула ридання, впавши на коліна біля нього. Невже він помер? Її серце розривалося від цієї думки. Вона не могла цього витримати, зрозуміла вона, коли її руки забігали по його обличчю, по його грудях. Вона не змогла б жити у світі без нього.

А правда полягає в тому, що люди на заході були розтоптані гнівом Дакре. Вони потребували нас, і потребують досі. Без воїнів, що прийшли з Оата, без нас, що приєдналися до цієї боротьби... все вже було б скінчено, і Дакре панував би

Але я думаю, що між нами існує магічний зв'язок. Зв'язок, який не може розірвати навіть відстань.