Банально, але … від ненависті до кохання
У книзі три невеличкі повісті, і всі вони містять троп від ненависті до кохання. А ще поєднані тим, що головні героїні три близькі подруги, і одна з трьох історій присвячена окремій дівчині.
Кожна з героїнь незалежна, впевнена в собі жінка. Мара, Сейді, Ханна… Вони не сірі мишки, не безпечні юнки, які лише думають про одяг, косметику і хлопців. Вони науковиці, і кожна профі у своїй справі. Не особливо переймаючись відсутністю кохання в житті, врешті-решт вони знаходять його там, де ніколи не чекали. І проходить чималу часу, поки вони зізнаються в тому, що саме цього прагнули все життя.
Ніби і непогано, але коли читаєш першу історію, друга вже трохи насторожує, а на третій настає почуття дежавю. Бо втретє читати, як вона прекрасна, а він неперевершений, якось той во, трохи не комільфо. Особливо на сценах з полуничкою.
В книге три небольшие повести, и все они содержат троп от ненависти к любви. А ещё соединены тем, что главные героини три близкие подруги, и одна из трёх историй посвящена определённой девушке.
Каждая из героинь независимая, уверенная в себе женщина. Мара, Сейди, Ханна... Они не серые мышки, не безопасные юнки, которые только думают об одежде, косметике и парнях. Они учёные, и каждая профи в своем деле. Не особо переживая за отсутствие любви в жизни, в конце концов они находят её там, где никогда не ожидали. И проходит немало времени, пока они признаются в том, что именно к этому стремились всю жизнь.
Вроде и неплохо, но когда читаешь первую историю, вторая уже немного настороживает, а на третьей наступает чувство дежавю. Потому что третий раз читать, как она прекрасна, а он непревзойденный, как-то… той во, немного не комильфо. Особенно на сценах с клубничкой.
34 понравилось
