Цитаты из книги Four Thousand Weeks: Time Management for Mortals

В словах Симоны де Бовуар есть успокаивающий смысл: пусть все эти случайности никак от нас не зависят, мы все дожили до данного момента своей жизни.И что нам необязательно стремиться держать всё под контролем, учитывая как много важного случилось благодоря обстоятельствам, которые мы не выбирали.

Когда что-то идёт не так, это открывает новые возможности. Надо тратить мысленную и эмоциоанльную энергию не на то, чтобы переживать что пошло не по плану, а на поиск возможностей  в изменениях. Эти возможности могут сверхкомпенсировать потери.

Мы не можем забросить лассо нашего плана в будущее и подчинить его себе.Будущее не предсказуемо абсолютно. А все наши планы - всего лишь мсль о нём.

Человек существует временно, в промежутке между рождением  и смертью, в уверенности, что конец наступит, но не зная когда

Вот эта жизнь, со всеми её недостатками и неизбежными обидами, с её невероятной быстротечностью и почти полной невозможостью на неё как-то повлиять - единственная, которую нам дано прожить.

Чтобы отдыхать ради самого отдыха, наслаждаться часом безделья как таковым, необходимо понять: наши дни не движутся по направлению к будущему идеальному, неизменному счастью, и, относясь к ним подобным образом, мы систематически лишаем ценности наши 4000 недель.

Только признав свою конечность, мы можем вступить в по-настоящему подлинные отношения с жизнью.

Дух нашего времени — безрадостная срочность.

Нам даны умственные способности, чтобы строить бесконечно грандиозные планы, но почти не отпущено времени на их воплощение.

Удобство все упрощает, но так ли необходима и важна простота в каждой конкретной ситуации?

...ми почуваємося зобов'язаними продуктивно проводити дозвілля. Насолоди від дозвілля як такого - в чому, як ви могли подумати, й полягає його суть - раптом починає здаватися недостатньо. Ви відчуваєте, що у певному сенсі марнуєте життя, якщо не сприймаєте час як інвестицію в майбутнє. Інколи вам навіть напряму заявляють, що ви маєте використовувати дозвілля, щоб стати кращим працівником...

Надивовижу ефективним антидотом від тривожності є просте усвідомлення того, що жодних гарантій від майбутнього ви не отримаєте, хоч як ретельно плануєте, сильно непокоїтесь чи рано виїжджаєте в аеропорт. Ви не можете знати, що все закінчиться добре. Погоня за впевненістю безнадійна, тому можете спокійно зійти з дистанції.

Прагнення контролю над майбутнім оприявнює наше небажання визнавати власну природну обмеженість стосовно часу, бо в цій битві ми приречені на поразку. Ви ніколи не можете бути певними в майбутньому.

Хоч як далеко наперед ви плануєте, все одно не матимете душевного спокою та впевненості, що все станеться так, як ви того хочете. Натомість межі ваших переживань відсовуватимуться щодалі за горизонт.

Щоразу коли ви заходите в соціальну мережу, "за екраном монітора сидять тисячі людей", яким платять за те, щоб ви звідти не вийшли. Тому наївно вважати, ніби користувачі зможуть дати відсіч посяганням на свою увагу самою лише силою волі.

Хороша система тайм-менеджменту має допомагати нехтувати непотрібними речами.

Життя сталося зі мною, а не було дароване мені за якимось космічним законом. Життя - це просто випадковість, і наступний день вам не гарантований.

Позаяк зручність колонізує повсякденне життя, справи поволі починають ділитися на два типи: зручні, але беззмістовні чи такі, що ідуть наперекір нашим вподобанням; ті, які через непрактичнічть викликають роздратування.