Моя библиотека
- 125 книг
Ваша оценкаКожна людина бодай раз зазнавала дежавю — стану, за якого ми почуваємося так, начебто вже опинялися в певній ситуації або ж добре знаємо особу, хоча в цьому житті не могли з нею перетинатися. Примарно впізнавані запахи, звуки, предмети й обставини часом поєднують нас із далекими епохами і людьми, долі яких невловно переплітаються з нашою теперішністю, немов чудернацькі квіти на дерев’яних кубиках геніального майстра, що їх хоч яким боком поверни, а вони однак утворять цілісний і довершений візе...
Рейтинг LiveLib
3,5
10 оценок
- 520%
- 440%
- 320%
- 210%
- 110%
Ваша оценкаПрочитали 11Хотят прочитать 2
Рецензии
katrismass17 августа 2022 г.Читать далееПовелась я на новинку від "Видавництва Старого Лева", чула декілька відгуків, але книга на один вечір.
Для мене стала не дуже зрозуміла конструкція тексту. Але давайте по порядку.
Ось у нас майже кожна сторінка має свій розділ і кожен з них розпочинається з середини якогось тексту чи діалогу. Ми бачимо лише вирвані із контексту думки. Пару речень і починається нова глава, де вже інша локація, інші люди.
Знову нова глава і знову нові люди. І так далі.Інколи зустрічаються ті ж локації, що раніше, ти згадуєш попередні спогади персонажів і з ними поринаєш у вервечку їнього життя, але як таких сюжетних ліній не має.
Можливо, це така задумка автора (я не сумніваюсь у її доцільності), але я не дуже її зрозуміла.Тепер до того, що мені сподобалось.
Кожний розділ у нас з'єднаний спільним елементом - кульбабою. У когось це ще закриті бутони, у когось цвіт горить вогнем, а у когось рослинка майже вже відцвіла і має сіре пухнасте насіння.
Дуже цікаво, адже ми можемо провести паралель між героями, їхніми долями, проміжком часу і різними періодами цвітіння кульбаби. Круто і багатогранно.Щоб зрозуміти для себе, чи потрібно читати цю історію, просто придивіться, погортайте у крамницях і обов'язково почитайте фрагменти з різних точок книги.
Автору дякую за працю та бажаю творчих успіхів!
1181
Цитаты
Sol_lucet_omnibus24 сентября 2022 г.Та, яка полювала за душами і цього разу обрала Івана - молодого, світлого й такого ще незіпсовано-чистого, аж так і хотілося взяти собі трохи тієї чистоти. (с. 7)
057