Цитаты из книги Кульбаба

Іноді тиша буває надто голосна. (с. 14)

Та, яка полювала за душами і цього разу обрала Івана - молодого, світлого й такого ще незіпсовано-чистого, аж так і хотілося взяти собі трохи тієї чистоти. (с. 7)

«Коли не любиш себе, світло гасне».

«Не зашторюйте світло своєї душі, не загортайтеся в покривало комплексів».

«Вона мене сильно лякає, а відвести погляду не можу».

«Час не опускає очей».

«Твоє слово торкається до серця. Не кожен має такий дар».

«Птах, що відчув свободу, в клітку не повертається».

«Квітка, що не отримує води, — в’яне. Дитина, не огорнута любов‘ю, росте як бур’ян і з часом починає глушити всіх, хто поруч».

«Іноді тиша буває надто голосна».

«Хлопця накрила любов. Не прийшла до нього, не обійняла, не зародилася — а саме накрила».