Цитаты из книги خطای ستارگان بخت ما

- Ты веришь в жизнь после жизни?
- Я считаю вечность неккоректной концепцией, - ответила я.
- Ты сама неккоректная концепция, - самодовольно заметил он.
- Знаю. Поэтому меня и изъяли из круговорота жизни.

Чувства должны пировать, пока есть голод, да и вообще.

Вселенная хочет, чтобы ее замечали. Но ведь мы-то хотим, чтобы сама Вселенная нас замечала и чтобы ей было не плевать на то, что с нами происходит, – не с коллективной идеей разумной жизни, а с каждым отдельным индивидуумом

— Ностальгия — побочный эффект рака, — напомнила я.

— Нет, ностальгия — побочный эффект умирания, — сказал он.

Не подумайте, что я вам не доверяю, но я вам не доверяю. Увы, дорогая Хейзел, я не отвечаю на подобные вопросы иначе как лично, но вы там, а я здесь.

- Они не убивают, если их не зажигать, - сказал Огатус, когда мама затормозила у обочины. - А я в жизни ни одной н зажег. Эта метафора, вот смотри: ты держишь в зубах смертельно опасную дрянь, но не даешь ей возможности выполнить своё смертоносное предназначение

— Я просто машина для борьбы с раком...

— Я в поезде американских горок, который едет только вверх.

"Мы не можем избежать страданий в этом мире, но мы можем выбрать того, кто причиняет нам боль"

"Я скажу, что ты умрешь, и о тебе никто не вспомнит"

Втратити людину, з якою тебе пов'язують спогади, все одно що втратити пам'ять, ніби все, що ми робили, стало менш реальне і важливе, ніж кілька годин тому

Світ — не фабрика з виконання бажань

Для мене це була б велика честь — якби серце мені розбила ти.

— Люди завжди звикають до краси.
— Я до тебе ще не звик.

Амстердам — як річні кільця у дерева: що ближче до центру, тим він старіший.

Коробка м'ятного печива і строк хвилин — цього досить, щоб забути хлопця.

— Може, « о'кей » стане нашим « навіки »
— О'кей

— Іноді люди не надають значення своїм обіцянкам

Біль вимагає, щоб його відчували

Моя улюблена — з великим відривом — це "Царська неміч", але я не хочу говорити про неї людям. Іноді прочитаєш книжку, і вона наповнює тебе майже євангелічним запалом, аж гадаєш, що зруйнований світ ніколи не відновиться, поки все людство її не прочитає. Існують твори на кшталт "Царської немочі", про яку не хочеться говорити вголос: це книжки настільки особливі, рідкісні та твої, що сказати про свої уподобання здається зрадою.