Eleanor Oliphant is Completely Fine: Debut Sunday Times Bestseller and Costa First Novel Book Award winner 2017

Час від часу мені здавалося, що я можу померти від самотності. Іноді люди кажуть, що можна померти від нудьги, що вони вмираючи - так хочуть чашку чаю, але для мене смерть від самотності не була перебільшенням.

Це добре й погано, дивовижно, як людям вдається терпіти практично будь-що, якщо їм це потрібно.

Як тільки звикаєш до самотності, то починаєш сприймати її як цілком природне явище.

Мені ніколи не вдавалося знайти людину, яка б могла заповнити прогалини всередині мене.

Сумочку, яку я обрала, біла непрактичною, занадто малою, щоб носити в ній, приміром кригу в твердій обкладинці чи пляшку горілки.

Я почувалася, як щойно знесене яйце, сирою та в’язкою всередині, і настільки тендітною ззовні, що найменший тиск, звалося, міг мене зламати.

Коли він мовчав, мене це непокоїло. Я підозрювала, що йому дуже сумно або, що мене непокоїло більше, що він дуже щасливий.

Коли люди кажуть о сьомій, вони мають на увазі о пів на восьму, не раніше.

Я вважає спізнення дуже грубою поведінкою, це прояв неповаги, цим людина дає недвозначно зрозуміти, що вона ставить себе і свій час значно вище за інших.