Рассказы о Шерлоке Холмсе

Такое небольшое рождественское приключение с участием Шерлока Холмса и доктора Ватсона. С одной стороны тут и обычное для Шерлока предугадывание того, каким должен быть человек. С другой - события развиваются несколько самостоятельно, особенно в начале рассказа. Так что, в целом, расследования и не получилось.

Отдельно стоит отметить довольно легкий стиль английского текста. Долго не решалась начать читать про Шерлока в оригинале, а оказалось, что все намного проще и понятнее. Так что, если сомневаетесь, то попробуйте :)

Розповідь «Троє студентів» розгортається навколо одного престижного університету і неприємного випадку, який стався напередодні екзамену, коли слуга професора грецької Сомса не зачинив двері його кабінету, коли там лежали відповіді на запитання до екзамену. Повернувшись, професор бачить, що папери з завданнями хтось чіпав, а тому, щоб запобігти скандалу, учений муж звертається до нашого з вами доброго знайомого. Холмс, який спочатку не виявляє інтересу до справи, згодом береться до її розслідування і за допомогою дрібних спостережень і логічних запитань, врешті-решт виводить на чисту воду студента, який прагнув отримати високу стипендію нечесним шляхом.

Оповідання «Чорний Пітер» розповідає про розслідування кривавого вбивства колишнього морського капітана Пітера Кері, якого через звірячу вдачу прозвали Чорним Пітером. Одної ночі капітана у відставці знайшли мертвим у його «каюті», прибудові на його подвір’ї, яка зсередини повністю відповідала своїй назві. Незважаючи на те, що за допомогою до Холмса звернулись не одразу, наш блискучий детектив за допомогою логічних спостережень розгадує справжню особу вбивці і тим самим рятує від звинувачення молодика, якого поліція помилково заарештовує.

Вбивши свого головного персонажа в оповіданні «Остання справа Шерлока Холмса», Артур Конан Дойль тим прирік себе на нелегке завдання — якщо колись у світ вийде продовження пригод знаменитого детектива, доведеться придумати логічне пояснення тому, як він залишився живим. На щастя, в автора це вийшло. В оповіданні «Порожній будинок», яке починається зовсім не з цього, автор зумів не тільки несподівано "повернути" Холмса, але й придумати вичерпне пояснення того, як Шерлоку вдалось вціліти у сутичці з Моріарті та чим він займався увесь цей час. До того ж, справа, яка фігурує в основі розповіді, виявилась вельми цікавою та інтригуючою. Смерть вельможного юнака Рональда Адера, якого знайшли мертвим у власній кімнаті, оповита загадковістю на відсутністю будь-яких логічних пояснень. Тим цікавіше стає розслідувати цю справу разом з нашим давнім другом.

Щойно закінчив читання «Останньої справи Холмса», яка, мушу визнати ще самою своєю назвою, а ще більше початком, навела на мене відчуття ностальгії, подібної до тої, що відчував сам доктор Ватсон, починаючи цю розповідь. Моє знайомство з особистістю цієї непересічної особистості на ім'я Шерлок далеко не повне. Оскільки читаю за порядком виходу книг, моїм «екватором» у знайомстві з усіма книгами про Холмса, буде «Собака Баскервілів», яку я читатиму наступної.

Але навіть цього, навіть на половину не повного знайомства, виявилось цілком достатньо, щоб прив'язатися до цих друзів настільки, що усе прочитане в цьому оповідання я пропускав через серце, а закінчивши читати, ще довго думати про те, що сталось.

Ні, тут ви не знайдете блискучої демонстрації можливостей Холмса. Навіть знайомство з настільки загадковою персоною як професор Моріарті не викличе у вас захоплення через побіжність опису його особистості та блискавичний, не уважний до подробиць, розвиток подій. Але цілком імовірно, що після прочитання вас, як і мене, огорне почуття безвиході та жалю, подібні до тих, що відчував у кінці доктор Ватсон, партнер великого детектива, але в першу чергу свого найкращого друга Шерлока Холмса.

Как уже многим известно, этим рассказом Артур Конан Дойль хотел завершить серию о Шерлоке Холмсе. Писателю к тому времени надоел персонаж, а детективный жанр он считал второсортным и низким, предпочитая далее писать историческую прозу. По этой причине автор принял решение «убить» своего персонажа.
В этом рассказе Шерлок Холмс замахнулся на "Наполеона преступного мира" - профессора Мориарти.

Над жизнью великого сыщика нависла угроза и он уговаривает Уотсона уехать с ним в Швейцарию. Там то и разворачиваются трагические события, которые привели к гибели Шерлока Холмса.

«Медные буки» — один из тех рассказов о Шерлоке Холмсе, где детективная интрига плавно переходит в готическую мини‑повесть. Конан Дойл использует традиционные элементы викторианского ужаса — одинокий дом, странные требования работодателя, уязвимую молодую гувернантку — и превращает их в напряжённую, точно выстроенную загадку. Главная героиня, Вайолет Хантер, действует не как пассивная жертва, а как решительная и наблюдательная женщина, что придаёт рассказу современную для своего времени нюансировку.

Сильная сторона «Медных буков» — атмосфера. Описание поместья, дрожащие тени в саду и мелкие бытовые детали создают нарастающее чувство тревоги и неопределённости. Холмс традиционно приходит на помощь не столько силой, сколько острой дедукцией и умением воссоздать сцену из крошечных улик; его методы здесь сочетаются с драмой человеческой уязвимости — это делает историю живой и эмоционально вовлекающей. Ватсон выступает как нравственный и эмоциональный компас, подчёркивая опасность ситуации и человеческую цену разгадки.

Критика: рассказ полагается на знакомые готические приёмы и иногда допускает театральность в характерах антагониста; для читающего, ищущего исключительно логическую головоломку, развязка может показаться большей по драматическому эффекту, чем по чистой интеллектуальной сложности. Также мотивы и социальные реалии гувернанток поданы достаточно схематично, что, впрочем, характерно для короткого жанрового рассказа.

Кому читать: поклонникам атмосферных детективов и классики Холмса, тем, кто любит сочетание готической напряжённости и дедуктивной игры. Развязку не спойлерю — она остаётся одной из приятных сочетаний бытовой драмы и классического расследования.