
Ваша оценкаРецензии
Nataly_Andre12 ноября 2021 г.Добро пожаловать в страну радости!
Читать далееЭтот роман не о зловещем ужасе,здесь лишь чуточка мистики, гораздо больше в этой книге о любви, доброте и мудрости.
Итак, читатель оказывается в теле 21 летнего паренька по имени Девин Джонс,который на летних каникулах устраивается работать в парк аттракционов "Страна радости"! На дворе 1973 год, молодость, жажда приключений и любви,вот что чувствуете вы в теле Девина!Но 21 год - это еще и первые разочарования,первые предательства и поиск приключений на одно место. Девин, добрый малый,любит свою работу: веселит детей в парке, следит за работой атракционов, красит,драит и...жаждет встретить призрак Линды Грей,которую нашли мертвой в атракционе "Дом ужасов" четыре года назад.
https://www.instagram.com/p/CWLivMxJhTl/?utmmedium=copylink172
daria_krasnova12 ноября 2021 г."Отпускать всегда нелегко. Даже когда держишь что-то шипастое. А может, именно тогда — особенно трудно".
Читать далееДевин Джонс, студент колледжа, решил подработать в парке аттракционов, названном "Страна радости". Конечно, он и подумать тогда не мог, что ему предстоит не только раскрыть запутанное дело, но и спасти парочку человеческих жизней... ⠀
⠀
Итак, эта книга оказалась для меня самой сложной у Кинга. Ещё бы, ведь читала я её целую неделю, хотя объём у неё совершенно не большой. В чем же причина? В слоге? Нет, слог тот же, прекрасный и любимый. Дело в сюжете. Первую половину (реально половину книги!!!) не происходит совершенно ничего... Как-то всё вяло, бесцветно, не интересно... Я буквально заставляла себя читать. После половины книги стало немного лучше, и только последняя треть пролетела на одном дыхании. Именно за эту треть - моя оценка. И ещё за финал. Трогательный, искренний, до слез...⠀158
The_Illusive_Man5 ноября 2021 г.Читать далееКогда Кинг пишет что-то с таким названием, сразу ясно, что это сарказм.
Его последние книги продолжают сохранять тенденции печали и ностальгии.
Маленькая грустная история о парке аттракционов, убитой девушке, умирающем мальчике и молодом парне, которому только что разбили сердце. В основном, она именно об этом. О первой любви, которая чаще всего бывает глупой, безответной и невероятно сильной, чем и запоминается на всю оставшуюся жизнь.
Очень хорошо и гармонично. Кинг не юлит и не делает вид, что несчастная любовь это нечто возвышенное или прекрасное. Нет, именно что, со стороны выглядит жалобно, а изнутри ощущения крайне неприятные и с частыми приступами темных желаний, вроде желания придушить того, кто тебя отверг.
Та осень так и осталась самой прекрасной в моей жизни. Я могу это повторить и сорок лет спустя. И никогда больше я не чувствовал себя таким несчастным. Это я тоже могу повторить. Люди думают, что первая любовь - сплошная романтика и нет ничего романтичнее первого разрыва. Сотни песен сложили о том, как какому-то дураку разбили сердце. Вот только в первый раз сердце разбивается больнее всего, и заживает медленнее, и шрам остается самый заметный. И что в этом романтичного?
180
Tallula4 ноября 2021 г.Удивлена, что это Кинг. Затянуто, скучновато. Ужасов тоже ждала очень долго... Ожидала совсем иного.
147
di_sha_969 сентября 2021 г.Призраки не сыграли крутую роль, да и ни к чему они тут. Лишняя деталь.
154
book_va___31 августа 2021 г.Читать далее
Юність, перше кохання, перше розбите серце і перша робота, яка залишить спогади на все життя. Питання тільки у тому, щасливими вони будуть, чи огорнуті жахом.
Вступ до університету, переїзд та робота на літо це перші кроки в доросле життя. Він напівсирота, і розуміє, що у батька немає можливості забезпечувати всі його потреби. Окрім того, бути сезонним працівником парку розваг це вже захоплива пригода для молодої людини. А ще, нові друзі та історія, яку приховує кімната жаху у парку.
Містика з детективним підтекстом, слабкою динамікою і легкою інтригою. Ця книга, скоріше для знайомства зі стилем автора, ніж для активних його поціновувачів. Якоїсь особливої загадкової історії тут немає, і містика не налякає навіть першокласника. На жаль, мене навіть драматичний сюжет цієї книги не зачепив, хоча автор у своєму улюбленому стилі підняв тему дітей. Я читала цю книгу, як звичайну історію з життя людини, про її літні канікули, першу роботу і душевні муки. Автор писав книгу від лиця гг, як його спогади, тому я розраховувала отримати підсумок цих подій на час його теперішнього, дорослого життя, але їх так і не сталося.
Та не все так негативно, як може здатися з мого враження. Об'єм книги тішить, знаючи любов автора до довгих монотонних описів. Тому книга не встигає набриднути й навіть, якщо читач хоче покинути читання, саме кількість сторінок стимулює її завершити. Не відмінно, але і не погано.145
VanderpoelEpistaxes1 июня 2021 г.По 10-балльной шкале: Ужасы 1 из 10, детектив 3 из 10, сказка с примесью розовой ванили 10 из 10
Читать далееНа книгу "Страна радости" написано уже миллион рецензий, но я слишком возмущена после прочтения, чтобы сидеть и молчать.
Я прекрасно понимаю, что в меня будут бросать камни и говорить "ты ничего не понимаешь, это же КИНГ!", но я не собираюсь ставить 10 звезд только из-за имени автора.В миллион первый раз я не буду повторять сюжетную задумку про мальчика, который провел лето.. ну и осень..
Чтобы не растягивать свои мысли на много букв, скажу, что книга - обычная история про жизнь человека. Как если бы я рассказывала историю вам, а вы - мне. Что-то типа "Пошли мы с Машей и Петей на дискотеку, там людей была тьма, как селедка в бочке, а потом пошли на пляж" итд.
В произведении абсолютно ничего не щекочет нервы, нет интереса кто же убийца (я, кстати, догадалась), но зато у нас абсолютно политкорректная книга, или как там это называется в США (больной мальчик-экстрасенс, темнокожая девочка - одна из жертв убийцы), разве что геев нет. Далее мы имеем дело с типа разбитым сердцем, которое по факту оказалось не таким разбитым, необоснованной ясновидящей (тут вижу, а тут не вижу), с плохим дядей, который оказался хорошим, со сказочным спасением главного героя, с попыткой выдавить слезу на последних страницах и с ооооочень предсказуемыми сюжетными поаоротами и концовкой.
Понятное дело, что все книги Кинга - художественный вымысел, но "Страна радости" - банальная сказка с кучей клише, и, самое печальное, что пришло это осознание ближе к концу книги. Я больше верила роману "Оно ", чем "Джойленду".
Мне жаль потраченного времени, т.к. во время всего чтения я ждала чего-то захватывающего и интересного, но ничего не произошло. Ни-че-го.199
iitsnastiaa15 апреля 2021 г.Читать далееСтудент Девін Джонс, який вирішив підзаробити в парку розваг «Країна радості», раптово ніби потрапляє в своєрідний паралельний світ.
Тут живуть за своїми правилами, кажуть на особливому мовою і дуже не люблять, коли хтось задає «зайві» питання. Особливо - якщо вони стосуються вбивства молодої дівчини Лінди Грей, тіло якої було виявлено в парку, в павільйоні «Будинок жахів».
Намагаючись знайти відповіді на ці питання, Девін розуміє: за яскравим фасадом парку розваг ховаються небезпечні таємниці, а якщо розворушити минуле мешканців «країни радості», то його власне життя може незбагненним чином змінитися раз і назавжди ...166
KatyaBiznya14 марта 2021 г."Мы продаем веселье"
Читать далееНеожиданно сентиментальная для Стивена Кинга книга. Читается на одном дыхании, я прочла буквально за один вечер.
История молодого студента Девина Джонса, переживающего первое в жизни любовное страдание и устроившегося на работу в парк развлечений "Страна радости" чтобы заработать денег на обучение. Я бы сказала это история его трансформации из юнца в мужчину, история его взросления. Через эту основную линию повествования проходят две тонкие линии - мистическая, о людях обладающих паранормальными способностями и детективная - о расследовании убийства девушки по имени Линда Грей, произошедшего на одном из аттракционов в парке.
Конец книги грустный, но светлый и добрый. Я очень рада, что наконец-то ее прочитала, уверена, что спустя время мне захочется ее перечитать.193
ViktoriyaLevcun8 марта 2021 г.Читать далееНе типова Кінговська історія. Ті, хто читали, мене зрозуміють. А ті, хто ще не встигли прочитати - не ведіться на негативні відгуки. Бо в інтернеті я начиталася їх не мало.
А все із-за того, що ця книга більше схожа на детектив ніж на жахи чи триллери.
Бо всі ж звикли до того, що Кінг пише лише страшилки, а тут такий нежданчик...
В романі розповідається про студента Девіна Джонса, якому випадково трапляється оголошення про роботу в парку розваг.
Він проходить співбесіду та лишається там працювати на літо.
В "Джойленді" він знаходить нових друзів, на все життя, нове кохання та страшні таємниці минулого, які потрібно буде йому розгадати.
Як на мене це дуже цікава історія, яка не залишить байдужим нікого.
Коли читала роман, мені здавалося, що я дивлюся якийсь захоплюючий фільм. На скільки Кінг цікаво описує події та своїх героїв.
Від книги не можливо відірватися. Так, були нудні моменти, та в цілому дуже цікава та захоплююча історія.160